Уповноважені на звітність
Податкові консультанти: чи готова Україна «копіювати» досвід ФРН?
Ідея введення в Україні інституту податкових консультантів, крім іншого, обгрунтовується посиланням на досвід Німеччини. Який же це досвід і чи зможе повторити його Україна, розчерком пера прийнявши один із проектів закону стосовно запровадження інституту податкових консультантів?
Шлях довжиною в 100 років
По суті, в Україні законодавчі ініціативи із цього приводу зводяться до введення реєстру податкових консультантів і обмеження права на надання аналогічних послуг всім іншим особам. Але чи все так просто? Детальний аналіз історії та нормативного регулювання інституту податкових консультантів у Німеччині доводить, що в Україні це майже нереально. Це тільки підтверджує побоювання, що прийняття такого закону призведе до монополізації ринку і жодним чином не розв’яже проблем, нагальністю яких обгрунтовується потреба в законі про податкових консультантів.
Запровадження інституту податкових консультантів розпочалось у Німеччині майже 100 років тому, коли ухвалений у 1919 році податковий кодекс упорядкував оподаткування та ввів поняття «уповноважений з питань податків». Після Першої світової війни податкове законодавство Німеччини стало більш складним, а в 1933-му законом «Про реєстрацію податкових консультантів» вперше було введено поняття «податковий радник».
Сам закон «Про податкових консультантів» був прийнятий лише в 1975-му, причому його проект з’явився за 14 років до цього.
Нині нормативна база щодо податкових консультантів у Німеччині складається з таких актів:
• закону «Про податкових консультантів» (Steuerberatungsgesetz) від 16.08.61 (в редакції від 2.11.2015);
Вимоги, час і… гроші
Податкові консультанти забезпечують взаємодію між підприємством та податковою службою з усіх питань стосовно оподаткування. Вони уповноважені вести бухгалтерські книги, складати, підписувати та подавати звітні податкові декларації підприємства, надавати консультації з питань законної оптимізації податкового навантаження. Також представляти підприємство в податковому органі в разі виникнення спорів щодо податкових зобов’язань, додаткових вимог до сплати податків, доведення права підприємства на повернення податку. Податкові консультанти вирішують питання податкових донарахувань, насамперед у досудовому порядку, який у Німеччині є основним способом узгодження таких донарахувань.
Перебування в списку акредитованих державою податкових консультантів потребує значних витрат часу та фінансів. Для складання відповідного іспиту потрібно мати вищу економічну або юридичну освіту, а також значний стаж роботи в цій сфері (іноді досягає 17 років). Та й сам іспит і підготовка до нього коштують чимало (наразі — €1,5 тис., підготовка — €3—5 тис.). Весь процес — від подання заяви до отримання результатів — може зайняти близько року.
Згідно зі статистичними даними лише близько половини тих, хто допущений до іспиту, отримують свідоцтво та стають акредитованими податковими консультантами. Саме така складна система відбору, обов’язкове загальне страхування відповідальності та відшкодування збитків у повному обсязі (Ст.67 Закону «Про податкових консультантів») забезпечують платникам податків якість послуг та певну безпеку у випадку помилки з боку залучених фахівців.
Стаття 3 цього акта відносить адвокатів до осіб, уповноважених надавати підтримку з питань податків. Адвокати та податкові консультанти складають різні екзамени для вступу на посаду. Також в адвокатів ширше коло повноважень, адже вони можуть надавати юридичні консультації та супровід ще й стосовно питань, які не регулюються зазначеним законом. Для надання послуг з податкових питань адвокатам не потрібно складати жодних додаткових екзаменів. Проте для більшої конкурентоспроможності вони все ж таки можуть проходити додаткові курси та складати іспити.
Звітність — від професіоналів
Лише уповноважені бухгалтери мають право готувати внутрішню звітність підприємства. Водночас вони не уповноважені складати, підписувати та подавати таку звітність до податкових органів. Бухгалтери можуть вести облік, нараховувати заробітну плату, проте для складання внутрішньої звітності їм слід пройти додаткову сертифікацію.
Законодавчо суб’єктам господарювання все ж дається певна свобода у веденні бухгалтерського обліку, а також адмініструванні податків. Малий та середній бізнес може вести власну бухгалтерію та складати звітність самостійно. Проте вимоги до звітності в Німеччині настільки високі, що така можливість є швидше теоретичною, а самі підприємства віддають перевагу податковим консультантам.
В окремих випадках процедура прийняття фінансової звітності підприємством досить складна. Адже вона затверджується вищими керівними органами підприємств — загальними зборами учасників, акціонерами — і лише тоді підписується та подається директором.
Хитромудра система затвердження фінансової звітності, а також залучення сертифікованих (за участю державних органів) фахівців забезпечують високий ступінь довіри до неї з боку податкових органів. Це ще раз пояснює, чому в Україні запровадження розрахунку податку на прибуток з використанням фінансового результату є передчасним та надто ризикованим як для платника податку, так і для держави.
Можна констатувати, що Німеччина пройшла еволюційний шлях розвитку інституту податкових консультантів. Законодавче регулювання відбулось постфактум з метою закріплення відносин, які вже фактично склалися. Ускладнення податкового обліку та вимог до фінансової звітності відбувалось одночасно зі зростанням економіки та використанням бізнесом складних фінансових інструментів, рухом капіталу в інші країни.
***
Отже, копіювання «під кальку» досвіду європейських країн є шкідливим для економіки України, яка далека від руху капіталу, використання складних фінансових інструментів та стрімкого зростання економіки. На нинішньому етапі Україна повинна йти шляхом спрощення правил оподаткування та максимального «звільнення» ринку від регулювання. Наразі імплементація інституту податкових консультантів до такого спрощення не відноситься, є передчасною та несе значний ризик створення умов для монополізації ринку.
До податкових консультантів у Німеччині особливе ставлення: фіскальні органи вірять їм на слово.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!