Если в договоре сумма аванса названа в гривнах, дополнительное указание его размера в иностранной валюте не учитывается
Вищий спеціалізований суд України
з розгляду цивільних
і кримінальних справ
Іменем України
Рішення
20 липня 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого — Ткачука О.С.,
суддів: Завгородньої І.М., Лесько А.О., Мартинюка В.І., Фаловської І.М.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Особи 3 до Особи 4про стягнення подвійної суми завдатку, за касаційною скаргою Особи 4 на рішення Солом’янського районного суду м.Києва від 20.09.2010 та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 22.03.2011,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2009 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 7.10.2008 між ним та Особою 4 укладено попередній договір купівлі-продажу квартири №*, що розташована за Адресою 1, згідно з умовами якого позивач передав відповідачу завдаток у розмірі $5000. Відповідно до попереднього договору датою укладення основного договору купівлі-продажу квартири зазначено «не пізніше 28 листопада 2008 року». Разом з тим у визначену дату відповідач в агентстві нерухомості «Абсолют» в присутності представників агентств нерухомості ПП «Абсолют сервіс» та «Благовіст» відмовилась від підписання основного договору купівлі-продажу, оскільки в неї відсутні документи, необхідні для укладення договору, а також відсутній паспорт громадянина України. Оскільки на прохання позивача Особа 4 відмовилась повернути суму завдатку, Особа 3 звернувся до суду з вимогою про стягнення подвійної суми завдатку, що становить 80000,00 грн.
Рішенням Солом’янського районного суду м.Києва від 20.09.2010, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 22.03.2011, позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 39950,00 грн. в рахунок повернення сплачених коштів. Вирішено питання розподілу судових витрат.
У касаційній скарзі Особа 4 порушує питання про скасування судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також просить передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частково задовольняючи позов Особи 3, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що передані відповідачу кошти на виконання домовленості про придбання квартири є авансом, тому в зв’язку із неукладенням договору купівлі-продажу квартири підлягають поверненню позивачу в розмірі $5000, що на день винесення рішення становить 39950,00 грн.
Проте повністю погодитись із такими висновками судів не можна, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 7.10.2008 між Особою 3 та Особою 4 укладено попередній договір купівлі-продажу квартири №*, що розташована за Адресою 1, згідно з умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти у розмірі 19440,00 грн., що еквівалентно $4000. Згідно з додатковими умовами до попереднього договору 8.10.2008 аванс було збільшено на 4860 грн., що еквівалентно $1000, і загальна сума авансу становить 24300,00 грн., що еквівалентно $5000.
Відповідно до п.1.2 попереднього договору датою укладення основного договору купівлі-продажу квартири визначено строк — не пізніше 28.11.2008. Разом з тим, у визначену дату відповідач відмовилась від підписання основного договору купівлі-продажу, оскільки в неї відсутні документи, необхідні для укладення договору, а також відсутній паспорт громадянина України. В подальшому договір купівлі-продажу квартири між сторонами укладено не було.
Згідно із ст.570 ЦК завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише у випадку наявності зобов’язання, яке б мало випливати із договору, укладеного сторонами.
Оскільки договір купівлі-продажу квартири в установленому законом порядку між сторонами укладено не було, то передані Особою 4 Особі 3 грошові кошти є авансом.
Проте місцевий суд, дійшовши обгрунтованого висновку щодо правової природи переданої грошової суми, не звернув уваги на те, що згідно з п.20 попереднього договору «додаткові умови», зміст яких рукописно вказано сторонами на останній сторінці попереднього договору, загальний розмір авансу складає 24300,00 грн., що еквівалентно $5000. Отже, валютою авансу згідно з попереднім договором є гривня України.
Таким чином, висновок місцевого суду про стягнення суми авансу в розмірі 39950,00 грн. суперечить вимогам закону.
Апеляційний суд, на порушення вимог ст.303 ЦПК, на зазначені обставини уваги не звернув і належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги.
Оскільки судові рішення відповідають фактичним обставинам справи, але судами неправильно застосовано норми матеріального закону, колегія суддів уважає за можливе ухвалені судові рішення, відповідно до ст.341 ЦПК змінити, розмір стягнутого з Особи 4 на користь позивача авансу зменшити до 24300,00 грн.
В іншій частині рішення суду відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.
Керуючись стст.88, 336, 341 ЦПК, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ
ВИРІШИЛА:
Касаційну скаргу Особи 4 задовольнити частково.
Рішення Солом’янського районного суду м.Києва від 20.09.2010 та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 22.03.2011 змінити: зменшити розмір стягнутої з Особи 4 на користь Особи 3 грошової суми у рахунок повернення авансу з 39950,00 до 24300,00 грн., державного мита з 399,50 до 243,00 грн., витрат пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи з 120,00 до 36,45 грн.
У решті судові рішення залишити без змін.
Рішення оскарженню не підлягає.
Весь номер в формате PDF
(pdf, 3.16 МБ)
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!