Административные штрафы и блокировка Telegram-каналов в Украине: как это работает

Telegram стал едва ли не главной информационной ареной в Украине. От каналов с новостями, некоторые из которых имеют миллионные охваты, до анонимных групп, распространяющих клевету, фейки, частные фото, адреса воинских частей или волонтеров — все это не просто «слив» в мессенджере, а конкретные правонарушения. И, несмотря на распространенный миф, что «Telegram не украинский и отвечать не придется», действующее законодательство позволяет влиять на подобную активность. Речь идет как об административной ответственности, так и о судебной блокировке таких каналов.
З точки зору закону, адміністратори публічних Telegram-каналів виступають розповсюджувачами інформації, навіть якщо сам месенджер формально не є засобом масової інформації. Це означає обов’язок відповідати за зміст публікацій. Тобто поширення недостовірної інформації, приватних даних без згоди, матеріалів, які мають ознаки наклепу чи приниження честі й гідності, чужих текстів, фото, відео без дозволу кваліфікується за різними статтями Кодексу про адміністративні правопорушення, зокрема:
ст.1731 КпАП — поширення неправдивих чуток;
ст.18839 КпАП — порушення законодавства у сфері персональних даних;
ст.512 КпАП — порушення прав на об’єкти права інтелектуальної власності;
ст. 2123 КпАП — порушення законодавства про інформацію, рекламу, ЗМІ.
Адміністративна відповідальність за діяльність Telegram-каналів в Україні — це вже практика, що спирається на КпАП та законодавство про інформацію, персональні дані й авторське право.
Одним із найбільш поширених підстав для адміністративної відповідальності є поширення неправдивих чуток. Якщо канал публікує неправдиву або зневажливу інформацію про особу, він ризикує потрапити під дію ст.1731 КпАП. Суди визнають адміністраторів навіть анонімних каналів такими, що виконують роль публічного джерела, і можуть накладати штрафи.
Так, для прикладу, постановою Березівського районного суду Одеської області від 27.01.2025 у справі №494/2383/24 було притягнуто особу до адміністративної відповідальності за ст.1731 КпАП за те, що вона створила власний канал в соціальній інтернет-мережі «Telegram», де поширювала фотозображення учнів з неправдивою інформацією відносно останніх, а отже умисно поширювала неправдиві чутки відносно учнів, що могло викликати паніку та розгубленість серед учасників освітнього процесу та їх знайомих і близьких.
Не менш важливим є й порушення авторських прав — використання чужих фото, відео, текстів без дозволу. В такому разі за ст.512 КпАП може бути застосовано штраф до 5 100 грн., а в особливо злісних випадках — навіть конфіскація обладнання, зокрема мобільного пристрою або ноутбука, через який ведеться канал.
Отже, ці приклади доводять, що навіть адміністративні механізми можуть ефективно зупиняти зловживання контентом у Telegram — від поширення неправдивих чуток і конфіденційної інформації до порушень авторських прав. Проте у випадках, коли системне порушення набуває особливої суспільної або національної небезпеки, одного лише накладення штрафу може бути недостатньо.
У таких ситуаціях держава застосовує більш потужний інструмент — блокування самого Telegram-каналу. І хоча Telegram — приватна компанія без фізичного офісу в Україні, практика показує: канали реально блокують.
Існує кілька різних шляхів, якими українські органи можуть ініціювати обмеження доступу до контенту в Telegram. Найбільш поширеним є звернення до суду, в якому постраждала особа (або орган влади) просить визнати дії каналу незаконними та зобов’язати провайдерів заблокувати доступ.
Паралельно діють і правоохоронні органи: Служба безпеки України, Кіберполіція або навіть Офіс Генерального прокурора можуть подати клопотання до Ради національної безпеки та оборони, щоб включити окремі Telegram-канали або їх власників до санкційного списку, або ж звернутися до слідчого судді в рамках кримінального провадження про обмеження доступу до таких каналів. Це вже дає підставу для блокування на національному рівні: обмеження IP, блокування DNS, припинення дії акаунтів через міжнародні запити до Telegram.
Як приклад, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 23.02.2023 у справі №953/16996/20 було задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі Інтернет при використанні Telegram-каналів: «Резидент», «Легитимный», «Картель», «Сплетница» (за даними СБУ займалися розвідувально-підривною діяльністю за дорученням спецслужб рф), шляхом зобов’язання Інтернет-провайдерів, операторів, провайдерів телекомунікацій, що здійснюють діяльність на території України, закрити до них доступ.
Не варто забувати й про власні механізми Telegram: компанія регулярно реагує на запити щодо каналів, які порушують закон або створюють загрозу. Якщо мова йде про шантаж, булінг, порнографію, фейки чи воєнну дезінформацію — адміністратор каналу або контент можуть бути видалені. І хоча Telegram — компанія приватна, вона все більше співпрацює з офіційними органами в умовах війни.
Telegram вже давно вийшов за межі месенджера — це інформаційна зброя. В умовах війни, гібридних атак і цифрової дезінформації — будь-яка форма контенту, що поширюється в каналі, може становити загрозу. І українське законодавство вже навчилося відповідати на ці виклики.
Адміністративні штрафи, блокування через суд, внесення до санкційного списку РНБО — все це не абстрактні інструменти, а реальні механізми, які працюють вже сьогодні. І в багатьох випадках — доволі ефективно. Тож міф про «безкарну анонімність» вже не витримує юридичного аналізу.

Сегодня Telegram стал едва ли не главной информационной ареной в Украине, в том числе и для распространения недостоверной информации.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!