Недозволений контент

Адміністративні штрафи та блокування Telegram-каналів в Україні: як це працює

Telegram став чи не головною інформаційною ареною в Україні. Від каналів з новинами, деякі з яких мають мільйонні охоплення, до анонімних груп, що поширюють наклепи, фейки, приватні фото, адреси військових частин або волонтерів — усе це не просто «зливи» в месенджері, а конкретні правопорушення. І попри поширений міф, що «Telegram не український і відповідати не доведеться», чинне законодавство дозволяє впливати на подібну активність. Йдеться як про адміністративну відповідальність, так і про судове блокування таких каналів.

З точки зору закону, адміністратори публічних Telegram-каналів виступають розповсюджувачами інформації, навіть якщо сам месенджер формально не є засобом масової інформації. Це означає обов’язок відповідати за зміст публікацій. Тобто поширення недостовірної інформації, приватних даних без згоди, матеріалів, які мають ознаки наклепу чи приниження честі й гідності, чужих текстів, фото, відео без дозволу кваліфікується за різними статтями Кодексу про адміністративні правопорушення, зокрема:

ст.173¹ КпАП — поширення неправдивих чуток;

ст.188³⁹ КпАП — порушення законодавства у сфері персональних даних;

ст.51² КпАП — порушення прав на об’єкти права інтелектуальної власності;

ст. 212³ КпАП — порушення законодавства про інформацію, рекламу, ЗМІ.

Адміністративна відповідальність за діяльність Telegram-каналів в Україні — це вже практика, що спирається на КпАП та законодавство про інформацію, персональні дані й авторське право.

Одним із найбільш поширених підстав для адміністративної відповідальності є поширення неправдивих чуток. Якщо канал публікує неправдиву або зневажливу інформацію про особу, він ризикує потрапити під дію ст.173¹ КпАП. Суди визнають адміністраторів навіть анонімних каналів такими, що виконують роль публічного джерела, і можуть накладати штрафи.

Так, для прикладу, постановою Березівського районного суду Одеської області від 27.01.2025 у справі №494/2383/24 було притягнуто особу до адміністративної відповідальності за ст.173¹ КпАП за те, що вона створила власний канал в соціальній інтернет-мережі «Telegram», де поширювала фотозображення учнів з неправдивою інформацією відносно останніх, а отже умисно поширювала неправдиві чутки відносно учнів, що могло викликати паніку та розгубленість серед учасників освітнього процесу та їх знайомих і близьких.

Не менш важливим є й порушення авторських прав — використання чужих фото, відео, текстів без дозволу. В такому разі за ст.51² КпАП може бути застосовано штраф до 5 100 грн., а в особливо злісних випадках — навіть конфіскація обладнання, зокрема мобільного пристрою або ноутбука, через який ведеться канал.

Отже, ці приклади доводять, що навіть адміністративні механізми можуть ефективно зупиняти зловживання контентом у Telegram — від поширення неправдивих чуток і конфіденційної інформації до порушень авторських прав. Проте у випадках, коли системне порушення набуває особливої суспільної або національної небезпеки, одного лише накладення штрафу може бути недостатньо.

У таких ситуаціях держава застосовує більш потужний інструмент — блокування самого Telegram-каналу. І хоча Telegram — приватна компанія без фізичного офісу в Україні, практика показує: канали реально блокують.

Існує кілька різних шляхів, якими українські органи можуть ініціювати обмеження доступу до контенту в Telegram. Найбільш поширеним є звернення до суду, в якому постраждала особа (або орган влади) просить визнати дії каналу незаконними та зобов’язати провайдерів заблокувати доступ.

Паралельно діють і правоохоронні органи: Служба безпеки України, Кіберполіція або навіть Офіс Генерального прокурора можуть подати клопотання до Ради національної безпеки та оборони, щоб включити окремі Telegram-канали або їх власників до санкційного списку, або ж звернутися до слідчого судді в рамках кримінального провадження про обмеження доступу до таких каналів. Це вже дає підставу для блокування на національному рівні: обмеження IP, блокування DNS, припинення дії акаунтів через міжнародні запити до Telegram.

Як приклад, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 23.02.2023 у справі №953/16996/20 було задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі Інтернет при використанні Telegram-каналів: «Резидент», «Легитимный», «Картель», «Сплетница» (за даними СБУ займалися розвідувально-підривною діяльністю за дорученням спецслужб рф), шляхом зобов’язання Інтернет-провайдерів, операторів, провайдерів телекомунікацій, що здійснюють діяльність на території України, закрити до них доступ.

Не варто забувати й про власні механізми Telegram: компанія регулярно реагує на запити щодо каналів, які порушують закон або створюють загрозу. Якщо мова йде про шантаж, булінг, порнографію, фейки чи воєнну дезінформацію — адміністратор каналу або контент можуть бути видалені. І хоча Telegram — компанія приватна, вона все більше співпрацює з офіційними органами в умовах війни.

Telegram вже давно вийшов за межі месенджера — це інформаційна зброя. В умовах війни, гібридних атак і цифрової дезінформації — будь-яка форма контенту, що поширюється в каналі, може становити загрозу. І українське законодавство вже навчилося відповідати на ці виклики.

Адміністративні штрафи, блокування через суд, внесення до санкційного списку РНБО — все це не абстрактні інструменти, а реальні механізми, які працюють вже сьогодні. І в багатьох випадках — доволі ефективно. Тож міф про «безкарну анонімність» вже не витримує юридичного аналізу.

Закон і Бізнес