Как лучше защитить права инвесторов и ИС — мнение юриста

Актуален вопрос надлежащей защиты прав иностранных инвесторов в Украине. Так же остро стоит вопрос о целесообразности создания отдельного судебного звена для рассмотрения дел, связанных с защитой прав интеллектуальной собственности.

Проблема

Як аналітик з досвідом я є прихильником ідеї спеціалізації судів та суддів для розгляду справ певних категорій. Для прикладу, створення колегій з розгляду справ у земельних спорах, справах про банкрутство дає суспільству кращий результат розгляду таких спорів.

Це відбувається за рахунок економії часу кожного судді на вивчення матеріалів справи, пошук нормативної бази, судової практики, правових позицій Верховного Суду та рішень Європейського суду з прав людини; на написання текстів судових рішень у певній категорії справ. Крім того, держава економить на навчанні самих суддів.

Якщо до розгляду тієї чи іншої категорії справ необхідно фахово підготувати кілька суддів у межах регіону, а не увесь суд, це значно економить кошти державного бюджету.

Доцільність

Важливішим є питання доцільності створення окремого спеціалізованого суду. Кількість розглянутих спорів у категорії захисту прав інтелектуальної власності у середньому по Україні не перевищує 600 справ за рік. Кількість справ про захист прав іноземних інвесторів також є незначною. Тенденції росту цих показників немає.

Важливу роль відіграє значущість та підвищений суспільний інтерес до вказаної категорії справ. За відсутності фінансової можливості створення окремих видів судів для розгляду спорів зазначених категорій доцільно виходити із предметної юрисдикції таких спорів. Переважна більшість таких справ є спорами господарської юрисдикції, які наразі відрізняються оптимальними строками розгляду справ.

Пропозиція

Оптимізація процесу розгляду спорів цих категорій можлива шляхом створення спеціалізованих колегій у судах апеляційних інстанцій. Цього важко досягти у судах першої інстанції, оскільки для забезпечення правильного автоматизованого розподілу справ між суддями необхідна значна кількість суддів для кожної категорії спорів.

Суть оптимізації полягатиме у скороченні часу на судовий розгляд. Така практика є успішною у спорах про оскарження рішень третейських судів. Апеляційні господарські суди розглядають справи цієї категорії як суди першої інстанції у порядку ст.24 Господарського процесуального кодексу. Судом апеляційної інстанції у цих спорах є Верховний Суд. За рахунок такої оптимізації можлива економія процесуального часу, бюджетних коштів, людських і грошових ресурсів учасників судового процесу.

Іншою перевагою такої оптимізації стане забезпечення ефективного захисту порушених прав за рахунок їх розгляду фахівцями високої кваліфікації. 

Зазначений варіант реформування судового розгляду таких важливих категорій господарських спорів є оптимальним, прозорим, зрозумілим незалежному спостерігачеві та економічно обґрунтованим.

Реалізація

Для реалізації цієї ідеї необхідно внести зміни до стст.20 та 24 ГПК. Господарські суди наразі є судами із високими показниками за ефективністю розглянутих спорів, включаючи строки розгляду спорів та відповідність їх рішень правовим позиціям Верховного Суду та ЄСПЛ; мають висококваліфіковані кадри, які проходять спеціальну підготовку для розгляду справ саме цих категорій.

Кардинальна зміна підвідомчості таких спорів містить ризик нових непорозумінь у визначенні належної юрисдикції спору аж до перегляду спірних питань ВС та становлення єдиної судової практики.

Будь-які реформи мають запобігати ризикам витрат часу на організаційні та процесуальні дії, мають бути спрямовані на безпосередній захист порушених прав чи інтересів іноземного інвестора. В умовах воєнного часу зазначена оптимізація може позитивно вплинути на ставлення зарубіжних партнерів до тих кроків, які Україна вживає для реформування судової влади.

Закон і Бізнес