Заработная плата аппаратчиков изменится, но ждать придется еще год
Состоялось первое в 2022 году заседание Комитета Верховной Рады по вопросам правовой политики. И хотя организационных вопросов оказалось столько же, сколько и запланированных к рассмотрению законопроектов, все же народные избранники успели принять первые важные решения в новом году.
Констатація брехні
Першим розглянули проект №6221 щодо порядку та строків розгляду справ у спорах про захист честі, гідності та ділової репутації, зокрема під час виборчого процесу, авторства члена комітету Сергія Власенка. Він пояснив, що проект достатньо простий, оскільки «всі знають, наскільки довго тривають ці справи й наскільки суди не хочуть розглядати ці справи, враховуючи публічність осіб, які є сторонами в такій категорії спорів».
За словами нардепа, деякі дифамаційні спори розглядаються роками. Але якщо мова йде про поширення неправдивої інформації під час виборчої кампанії, то рішення вкрай важливо одержати в короткі строки. Адже, якщо кандидат у депутати аж через 2 роки отримає рішення, що інформація, поширена про нього, була брехнею, воно втратить свою актуальність.
Тож С.Власенко зауважив, що проект не змінює юрисдикцію даної категорії спорів, але пропонує скоротити строки розгляду таких справ, аби в кандидата була можливість ефективно розглянути ці питання.
Деякі колеги автора документа розгледіли в ньому ризики для зловживання і намалювали ситуацію, коли особа, що має багато справ у цій категорії, навмисне подаватиме документи як кандидат, аби в такий спосіб швидко вирішити свої питання. Хоча це була б дивна схема, враховуючи необхідність внесення грошової застави за реєстрацію кандидатом.
Однак суперечності норм проекту з нормами Конституції в комітеті не помітили. Тож у порядку попереднього розгляду ініціативу було підтримано.
Прогнозовані оклади
Мабуть, найбільш довгоочікуваним для судової системи був розгляд наступного законопроекту №6311 — щодо врегулювання питання оплати праці працівників судів. Його автор — народний депутат Сергій Демченко — представив ініціативу, що була напрацьована робочою групою з питань належного фінансування судової гілки влади.
Проект спрямований на те, щоб зробити прозорими та справедливими умови оплати роботи насамперед працівників апарату суду, патронатної служби та держслужбовців. У законопроекті закріплюються базові оклади відповідних працівників прив’язуючи їх до суддівських винагород. В ідеалі такі зміни мають підвищити рівень незалежності судової влади від інших гілок влади.
Також законотворча ініціатива покликана подолати проблему із заохочувальними виплатами, розмір яких значно відрізнявся в судах та викликав жваве обговорення торік. Саме тому заохочувальні виплати буде скасовано.
Т.в.о. голови Державної судової адміністрації Олексій Сальніков та голова Ради суддів Богдан Моніч також схвально відреагували на пропонований законопроект №6311.
У результаті комітет одноголосно підтримав такі законодавчі зміни. Утім, проектом наразі пропонується запровадити такі зміни з 1.01.2023, тож на гідні заробітні плати працівникам апарату судів доведеться зачекати ще рік.
Інтелектуальний штурм
Наостанок на засіданні комітету розглянули ще два споріднені законопроекти — про Вищий суд з питань інтелектуальної власності (№6487) та щодо уніфікації законодавства стосовно організації та діяльності цього ж суду (№6488. І хоча голові комітету Андрію Костіну здавалося, що відсутність першого підписанта цих проектів Сергія Іонушаса не завадить колегам швидко розглянути та підтримати дані ініціативи, усе виявилося дещо інакше.
Найбільше запитань до проектів та навіть щодо можливої неконституційності їх норм виникло в С.Демченка. Зокрема, нардеп поцікавився, чи утворений на думку авторів документа на сьогодні Вищий IP-суд і якщо так, то коли саме. У комітеті довго шукали, кому ж адресувати таке запитання, і зрештою керівник аналітичного департаменту Верховного Суду Расім Бабанли відповів, що 13.02.2020 було здійснено реєстрацію такої юридичної особи. Однак ототожнити реєстрацію з утворенням він не наважився.
Представник авторського колективу даного документа Віктор Москаленко при цьому зазначив, що моментом утворенням такого суду вважається підписання відповідного указу Президента. А Б.Моніч запропонував не плутати утворення суду, його реєстрацію та початок процесуальної діяльності.
До другого проекту в С.Демченка також знайшлися зауваження. Він зазначив, що зміни умов конкурсу під час самого конкурсу ніколи нічого хорошого не додавали. Та все ж після обговорення хоч і не одностайно депутати дали дорогу в життя вказаним проектам.
Окрім того, парламентарі розглянули ряд традиційних для початку року організаційних питань.
Сергій Демченко цього разу був найбільш активним учасником засідання й не лише представив власний проект, а й розкритикував ініціативи колег.
Материалы по теме
Комментарии
Які "гілки влади"? Правильно - "пеньки влади", от же тупарі!
і ще дуже цікаве питання з посадовими окладами помічників. різниця в окладі помічника і, наприклад, архіваріуса або розпорядника буде становити 5%? при всій повазі до останніх, але це несерйозно.
А що, посадовий оклад в 12 тисяч «грязними» без будь-яких доплат це достойна заробітна плата? На 30-40 відсотків менше середньої по країні. Дівчата-хлопці офіціанти мають 10.
Корумпована шайка втратила почуття совісті, зарплата 200-300 тис, пенсія 100-200тис, за які кошти банкет?, черті які у пристола чим думають?. Охренеть.
Вже до 01.05.2022 року всі службовці всх судів покинуть свої посади, що повністю заблокує роботу судівської гілки влади.