Определения по результатам рассмотрения жалоб на невнесение сведений в ЕРДР, которые вынесены до 17.06.2020, могут быть пересмотрены, если не истек срок на обжалование. Такое заключение сделал ВС в постановлении №133/3337/19, текст которого печатает «Закон и Бизнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
15 лютого 2021 року м.Київ №133/3337/19
Об’єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого судді — Кравченка С.І.,
суддів: Анісімова Г.М., Короля В.В., Луганського Ю.М., Наставного В.В., Огурецького В.П., Щепоткіної В.В. —
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою Особи 1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 6.07.2020 про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини
Слідчий суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ухвалою від 10.01.2020 відмовив у задоволенні скарги Особи 1 на бездіяльність слідчого та начальника слідчого відділення Козятинського відділення поліції Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, 2.07.2020 Особа 1 оскаржив його до апеляційного суду.
Ухвалою від 6.07.2020 суддя Вінницького АС, керуючись положеннями ч.4 ст.399 Кримінального процесуального кодексу, відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою Особи 1, оскільки це рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку відповідно до стст.307, 309 КПК.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі Особа 1, указуючи на незаконність та необґрунтованість ухвали апеляційного суду, просить її скасувати й призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник зазначає, що нормами Конституції визначено його право на оскарження ухвали слідчого судді, що підтверджено і рішенням Конституційного Суду від 17.06.2020 №4-р(ІІ)/2020, яким визнано неконституційним положення ч.3 ст.307 КПК. Крім того, стверджує, що апеляційний суд, прийнявши рішення про відмову у відкритті провадження за його скаргою, позбавив його права на доступ до правосуддя та порушив загальні принципи кримінального судочинства, а також гарантовані Конституцією та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (стст.6, 13, 14) права.
Підстави розгляду кримінального провадження об’єднаною палатою
Ухвалою колегії судів другої судової палати ККС від 5.11.2020 матеріали вказаного провадження за касаційною скаргою Особи 1 на підставі ст.4341 КПК передано на розгляд об’єднаної палати ККС.
Таке рішення колегія суддів прийняла у зв’язку із тим, що вважала за необхідне відступити від висновків про застосування норм кримінального процесуального закону у подібних правовідносинах, викладених відповідно в постановах колегії суддів третьої та першої судових палат ККС від 28.10.2020 (справа №133/136/20) та 1.10.2020 (справа №454/2083/13-к).
Так, у зазначених постановах викладено висновок про те, що згідно з рішенням КС оскарженню в апеляційному порядку підлягають лише ті ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, які постановлені вже після 17.06.2020. Також вказано, що рішення КС у даному випадку не має зворотної дії в часі, а тому при вирішенні питання щодо можливості оскарження ухвали слідчого судді підлягають застосуванню норми, які діяли на момент її постановлення.
Проте колегія суддів другої судової палати ККС з указаним висновком не погодилась, мотивуючи це тим, що з моменту прийняття вказаного рішення КС скасовано обмеження на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення. Так як суддя Вінницького АС постановив оскаржувану ухвалу 6.07.2020, тобто після прийняття КС рішення №4-р(ІІ)/2020, на думку колегії суддів, апеляційний суд усупереч вимог ст.5 КПК необґрунтовано відмовив у відкритті провадження, чим обмежив право особи на оскарження судового рішення в апеляційному порядку.
З огляду на викладене, з метою забезпечення єдності судової практики провадження за касаційною скаргою Особи 1 на ухвалу Вінницького АС від 6.07.2020 про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі ст.4341 КПК було передано на розгляд ОП ККС.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги Особи 1, ухвалу апеляційного суду просив залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, перевіривши матеріали провадження та викладені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів ОП ККС дійшла такого висновку.
Згідно з ч.1 ст.9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції, цього кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою, вимог інших актів законодавства.
Частиною 3 ст.9 КПК встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому кодексу.
Виникнення, зміна або припинення кримінально-процесуальних відносин завжди пов’язано з конкретним юридичним фактом, який тягне за собою юридичні наслідки.
Згідно з положеннями ст.58 Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ст.1512 Конституції рішення та висновки, ухвалені КС, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КС рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічне положення міститься у ст.91 закону «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 №2136-VIII. Окрім цього у ст. 97 цього закону визначено, що КС у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.
Враховуючи наведені положення чч.1, 3 ст.9 КПК й стст.1512, 152 Конституції, ухвалення КС рішення, яким закони, інші акти або їх окремі положення, визнаються неконституційними, є юридичним фактом, який слугує підставою для виникнення, зміни або припинення кримінально-процесуального правовідношення.
Рішенням КС у справі про порядок виконання рішень КС від 14.12.2000 (справа №1-31/2000) визначено, що рішення КС мають пряму дію.
17.06.2020 КС ухвалив рішення №4-р(II)/2020 у справі за конституційною скаргою Особи 2 щодо відповідності Конституції (конституційності) окремих положень ч.3 ст.307, ч.3 ст.30 КПК, відповідно до якого визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними), положення ч.3 ст.307 КПК щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
Тобто вказане положення ч.3 ст.307 КПК втратило чинність з дня ухвалення КС цього рішення.
Із матеріалів провадження за касаційною скаргою Особи 1 вбачається, що ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду від 10.01.2020 відмовлено в задоволенні його скарги на бездіяльність слідчого та начальника СВ Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, зобов’язання внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, Особа 1 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення вимог скарги.
Тобто перед апеляційним судом ставилось питання про перевірку ухвали слідчого судді, яка була постановлена до ухвалення КС зазначеного рішення, і відповідно до редакції ч.3 ст.307 КПК, що діяла на момент постановлення відповідної ухвали, не підлягала оскарженню в апеляційному порядку.
Статтею ст.399 КПК регламентовано дії судді-доповідача в процесі вирішення питання про прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції та зазначено підстави залишення ним апеляційної скарги без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження, тобто у випадках недодержання особою вимог, передбачених ст.396 КПК.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.395 КПК апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п’яти днів з дня її оголошення.
Положеннями ч.4 ст.399 КПК передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Відповідно до ст.5 КПК процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
На думку колегії суддів, для вирішення питання про наявність у певної особи у кожному конкретному випадку права апеляційного оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, на підставі рішення КС №4-р(ІІ)/2020 визначальними є межі строку апеляційного оскарження такої ухвали.
Тобто у цьому випадку слід з’ясувати, чи припадають межі строку апеляційного оскарження такої ухвали на час ухвалення та набрання чинності зазначеним рішенням КС, чи строк апеляційного оскарження закінчується ще до дня ухвалення рішення КС.
Як вбачається із матеріалів провадження, 2.07.2020, тобто поза межами строку апеляційного оскарження, Особа 1, посилаючись на рішення КС №4-р(ІІ)/2020, подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Козятинського міськрайонного суду від 10.01.2020, в якій просив поновити строк на оскарження ухвали як такий, що пропущений з поважних причин, та скасувати ухвалу слідчого судді місцевого суду.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою Особи 1 на ухвалу слідчого судді Козятинського міськрайонного суду від 10.01.2020 слід відмовити.
За таких обставин, ухвалу Вінницького АС від 6.07.2020 про відмову у відкритті апеляційного провадження слід залишити без зміни, а касаційну скаргу Особи 1 — без задоволення.
Враховуючи приписи ст.442 КПК, об'єднана палата робить висновок про те, як саме повинна застосовуватись норма права, із застосуванням якої не погодилась колегія суддів, що передала справу на розгляд об'єднаної палати.
Висновок: оскарженню в апеляційному порядку підлягають ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, які постановлені після визнання неконституційними положень ч.3 ст.307 КПК, тобто з 17.06.2020.
Якщо така ухвала слідчого судді постановлена до 17.06.2020, і на час ухвалення рішення КС №4-р(ІІ)/2020 та набрання ним чинності ще не закінчився встановлений у п.3 ч.2 та ч.3 ст.395 КПК строк апеляційного оскарження певною особою ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, то в такої особи виникає право апеляційного оскарження вказаної ухвали слідчого судді.
Керуючись стст.433, 434, 4342, 436, 441, 442 КПК, об’єднана палата ВС
УХВАЛИЛА:
Ухвалу Вінницького АС від 6.07.2020 про відмову у відкритті апеляційного провадження залишити без зміни, а касаційну скаргу Особи 1 — без задоволення.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!