В УПК могут закрепить право следователя на срочное снятие информации на расстоянии
Ратифицированная 15 лет назад Конвенция о киберпреступности может наконец заработать, а установленные Европейским судом по правам человека нарушения удастся устранить. Окажутся ли персональные данные под угрозой, техника — под арестом, а осужденные голодающие — с законной процедурой? Все это обсуждали народные депутаты.
Невідкладні поправки
На останнє в цьому році та не останнє в політичному сезоні засідання зібралися члени Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності.
У далекому 2005 році Україна ратифікувала вищезазначену конвенцію. За словами парламентарів, законодавство, покликане боротися із цифровими злочинами, остаточно не ухвалили, а те, що прийняли, — вже застаріле. Мета проекту «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення ефективності протидії кібератакам» (№4003) — боротися з вірусами на кшталт Petya, WannaCry.
Досягати поставлених цілей нардепи пропонують шляхом надання можливості правоохоронцям, у тому числі прокурору, застосовувати такий захід забезпечення кримінального провадження, як термінове збереження інформації під час досудового розслідування кіберзлочинів. Ключовим поняттям цього проекту є «термінове збереження інформації». Новий для нашого законодавства, але звичний для ратифікованої конвенції інститут планують поширювати на деякі злочини. Серед них і ті, відповідальність за які передбачено в стст.176, 190, 200, 231, 300, 301 Кримінального кодексу.
«Мова йде лише про інформацію, яка має технічний характер для розслідування злочину. Це маршрут, походження IP-адреси, дата, час, тривалість комунікації, номер мобільного телефону», — пояснив голова комітету Денис Монастирський. Тож люди, які охороняють свої персональні дані, можуть спати спокійно.
Проект дає можливість під час проведення обшуку законним чином діставати доступ до комп’ютерних систем, які розташовані за межами місця проведення обшуку, долати системи логічного захисту, отримувати інформацію про особливості функціонування комп’ютерних систем і застосовані щодо них заходи захисту.
Утім, Григорій Мамка побачив у документі пряме порушення закону через повернення функції досудового слідства прокурору.
«Надання дозволу проводити слідство прокурору, а також невизначений механізм захисту прав власника, володільця або утримувача — це законодавчий нонсенс», — сказав нардеп. На його думку, відбувається підміна такої слідчої дії, як обшук, поняттям пошуку. Утім, на думку очільника комітету, ніякого порушення немає, оскільки прокурор, як і слідчий, має право на подібні слідчі дії. Компромісу колеги з різних партій у цьому питанні не дійшли.
Деякі парламентарі вказали на ризик вилучення техніки та майна. Проте начальник управління інформаційних технологій та програмування департаменту кіберполіції Станіслав Самойлов заспокоїв народних обранців. За його словами, проект стосується тільки копіювання інформації без вилучення техніки. Якщо в процесі слідчої дії буде виявлено іншу інформацію, що може свідчити про скоєння іншого злочину, то питання допустимості таких доказів та їх подальша доля будуть вирішуватись у вже встановленому законом порядку.
Тож проект усе ж підтримали з рекомендацією схвалити його в першому читанні.
У прокурора більше, ніж у нардепа
За допомогою проекту «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо застосування до засуджених та осіб, які тримаються під вартою, заходів примусового годування» (№4324) пропонується виправити невідповідності в законодавстві. Адже в рішенні від 5.04.2005 у справі «Невмержицький проти України» ЄСПЛ констатував, що відсутність процедури прийняття рішення про примусове годування засуджених і підозрюваних порушує права людини.
Головна мета проекту — заповнити законодавчу прогалину в цьому питанні. Зокрема, пропонується запровадити чітку процедуру, як слідчий та суддя мають приймати ухвалу. Важливо, що застосовувати примусове годування планують тільки в разі наявності медичних показників і загрози для життя людини. Тож прагнення не порушувати права людини та приводити законодавство до європейських стандартів спонукали парламентарів підтримати й цю ініціативу.
Після вирішення долі примусового годування перейшли до прокурорських грошей. На попередньому засіданні комітету Д.Монастирський вже розповідав, що вдалося відстояти розміри заробітних плат для прокурорів. Утім, бюджет — це одне, а виправлення помилок у законодавстві — зовсім інше.
У рішенні від 26.03.2020 №6-р/2020 Конституційний Суд визнав деякі положення Бюджетного кодексу щодо нарахування заробітних плат прокурорам неконституційними. У проекті №3854 пропонується збалансувати розміри посадових окладів керівників структурних підрозділів і заступників керівників структурних підрозділів. А також тимчасово — до 1.09.2021 — преміювати прокурорів у межах спеціального фонду в розмірі не менш як 10% посадових окладів, утвореного внаслідок економії фонду оплати праці.
Тож ніщо так не об’єднує, як зарплата. Нардепи погодилися, що без належної оплати праці розрахувати на ефективність роботи прокуратури не варто. Водночас політики іронічно підмітили, що депутатські 38 тис. проти 100 тис. грн. прокурорських виглядають як несправедливість.
Перший заступник Генерального прокурора Роман Говда відмітив, що проект не стільки про підвищення платні, як про технічне унормування положення про заробітну плату. «Запевняю, що це не буде «накладно» ні для держави, ні для бюджету», — сказав Р.Говда. Тому цей проект також було підтримано та взято за основу.
Риба, звірі й порушники наші
Натомість проект «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за заперечення міжнародних злочинів» (№4085) не знайшов підтримки серед парламентарів. Попри красномовство Єлизавети Ясько, документ про введення кримінальних санкцій за власну позицію вирішили відправити на доопрацювання.
Жінка пропонувала запровадити відповідальність за публічне заперечення державними діячами окупації Російською Федерацією частини території України та участь у публічних заходах як в РФ, так і на цих територіях. Утім, деяких нардепів обурило, що розробники проекту поставили в один ряд відповідальність за публічне заперечення Голодомору та Голокосту з відповідальністю за незаконне видобування та збут корисних копалин на тимчасово окупованій території України.
Також у проекті є стаття, якою передбачена відповідальність за незаконне здійснення рибного та звіриного промислу. На жаль, Є.Ясько не пояснила, яким буде механізм притягнення до відповідальності. Якщо в попередніх нормах був чітко закріплений спеціальний суб’єкт — публічний діяч, то тут ідеться про суб’єкта загального. А як притягнути до відповідальності того, хто перебуває на непідконтрольній території?
Запитань до документа чимало, тому, мабуть, парламентарі справедливо відправили його на доопрацювання. Майже ідентичний проект («Про внесення змін до Кримінального кодексу України», №4189) нардепи також відправили на доопрацювання.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!