Заключение относительно невозможности принятия квитанции из-за указания в ней плательщиком другого лица является ограничением в доступе к суду. Такой вывод сделал Верховный Суд в постановлении от 11.12.2019 № №752/4567/19, текст которого печатает «Закон и Бизнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
11 грудня 2019 року м.Київ №752/4567/19
Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого — КРАТА В.І.,
суддів: АНТОНЕНКО Н.О., ЖУРАВЕЛЬ В.І. (суддя-доповідач), КРАСНОЩОКОВА Є.В., РУСИНЧУКА М.М. —
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника Особи 1 — Особи 3 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 19.09.2019.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У провадженні Радомишльського районного суду Житомирської області перебувала цивільна справа за позовною заявою Особи 1 до Особи 2 про стягнення коштів.
У серпні 2019 року представник Особи 1 — Особа 3 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на майно, яке належить Особі 2 на праві власності, а саме:
дачний будинок, розташований за Адресою 1;
будинок, розташований за Адресою 2;
земельну ділянку, розташовану за адресою: Наливайківська сільрада, Макарівський р-н, Київська обл. — площею 3,83 га, кадастровий №*.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Радомишльського райсуду від 8.08.2019 у задоволенні заяви представника Особи 1 — Особи 3 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із необґрунтованості заяви.
Ухвалою ЖАС від 19.09.2019 апеляційну скаргу представника Особи 1 — Особи 3 на ухвалу Радомишльського райсуду від 8.08.2019 визнано неподаною і повернуто заявникові.
Апеляційний суд виходив із того, що, оскільки вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху заявником не виконані, є підстави для застосування ч.2 ст.357 ЦПК.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Особа 1 через свого представника Особу 3 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд помилково повернув подану ним апеляційну скаргу в інтересах Особи 1, оскільки відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті основними вимогами до квитанції про сплату судового збору є саме призначення платежу.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу на надходили <…>.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У серпні 2019 року представник Особи 1 — Особа 3 подав до суду апеляційну скаргу на ухвалу Радомишльського райсуду від 8.08.2019.
До поданої апеляційної скарги додано квитанцію про сплату 384,40 грн. судового збору від 20.08.2019 №73-1106К.
У назві реквізиту «Платник» у вказаній квитанції зазначено «Особа 5», у «Призначення платежу» — «Суд.зб. за апел.скарг. Особа 1, на ухвалу Радом-го р-н суду від 8.08.19 у справі 752/4567/19, Жит.апел.суд, від Особи 1».
Ухвалою ЖАС від 6.09.2019 апеляційна скарга представника Особи 1 — Особи 3 залишена без руху для сплати судового збору, роз’яснено заявникові, що додана квитанція судом не може бути прийнята як доказ сплати судового збору, оскільки вказаний у ній платник не є стороною у справі.
На виконання вимог ухвали ЖАС від 6.09.2019 Особа 3 подав до суду заяву, в якій указав, що Особа 5 є його помічником, судовий збір сплачено на законних підставах, оскільки вся інформація про цю сплату зазначена у назві реквізиту «Призначення платежу». Надав витяг з ЄРАУ, в якому міститься інформація про Особу 5 як про його помічника.
Ухвалою ЖАС від 19.09.2019 апеляційну скаргу представника Особи 1 — Особи 3 на ухвалу Радомишльського райсуду від 8.08.2019 визнано неподаною і повернуто заявнику у зв’язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Суд, окрім аргументів, викладених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, указав також, що доказів на підтвердження повноважень щодо ведення справи від імені Особи 1, який повинен нести судові витрати і бути платником судового збору, щодо Особи 5 немає.
Колегія суддів не погоджується із висновком апеляційного суду з таких підстав.
Згідно з п.3 ч.4 ст.356 ЦПК до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.357 ЦПК до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 ЦПК, застосовуються положення ст.185 цього кодексу.
Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви у строк, установлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Положення ч.3 ст.185 ЦПК застосовуються в тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали про усунення недоліків.
За змістом наведених норм закону, повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливе лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але ухилилась від виконання вимог, указаних в ухвалі.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що представник Особи 1 — Особа 3 не сплатив судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційний суд не прийняв як доказ сплати судового збору квитанцію, оскільки у назві реквізиту «Платник» указано особу, яка не є стороною у справі і не подає апеляційної скарги.
Однак до поданої апеляційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у необхідному розмірі. Окрім того, у назві реквізиту «Призначення платежу» зазначено, зокрема, номер справи, оскаржене рішення та особу, в інтересах якої подано скаргу.
Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, установлених законом («Shishkov v. Russia», №26746/05, §110, ЄСПЛ, від 20.02.2014).
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції вважає, що висновок суду апеляційної інстанції щодо неможливості прийняття квитанції як доказу сплати судового збору у зв’язку із зазначенням у ній платником іншої особи, а не учасника справи чи представника, а відтак і застосування наслідків невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є обмеженням особи в доступі до суду, передбаченим ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Висновки за наслідками розгляду касаційної скарги
У зв’язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати, а справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись стст.400, 406, 409, 411, 416 ЦПК, ВС
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника Особи 1 — Особи 3 задовольнити.
Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 19.09.2019 скасувати, справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!