Нарушение порядка назначения судьи является основанием для его отвода, и не только
В Страсбурге уже исследовали вопрос разделения полномочий между исполнительной и судебной ветвями власти, обусловив несколько прецедентов. И вдруг министр назначил судей, прошедших конкурс не слишком успешно. Верховный суд назвал это нарушением законодательной нормы, но мантий служителей Фемиды не лишил.
Юстиція вирішує
У країні планували створити новий апеляційний суд, де за штатом мали працювати 15 законників. Потенційних претендентів оцінювала спеціально створена комісія, яка складалася з 5 експертів: по одному від Ради суддів, адвокатської спільноти та парламенту і двох представників ВС.
Вони вивчили особові справи 33 кандидатів і склали список за рейтингом. Надалі роль у призначенні суддів відігравав міністр юстиції. Він спробував домовитися з головою комісії, що йому нададуть список із 20 претендентів, з-поміж яких він обере найдостойніших. Урядовець мав визначитись із рекомендаціями та направити остаточний список до конституційного й наглядового комітетів парламенту.
От тільки в наданому списку виявилося лише 15 осіб. Вони, як твердили в комісії, були більш кваліфікованими, ніж інші. Міністру, вочевидь, просто залишалося передати список далі. Утім, четверо з тих, котрі не потрапили до списку, на його думку, більше підходили на ці посади з огляду на їхній досвід. Урахувавши цей аргумент, парламент прийняв таку пропозицію та призначив дещо відмінну від попередньо запропонованої п’ятнадцятки «апеляційників».
Та тут у гру вступила четвірка, яка в первинному списку була, але суддями не стала. Люди оскаржили рішення парламенту до суду, вимагаючи компенсації. Перша інстанція відхилила ці вимоги, але у ВС стали на бік скривджених правників.
Утім, було зайнято позицію «ні вашим, ні нашим» Суд констатував, що принцип ісландського адміністративного права презюмував обрання найбільш кваліфікованих кандидатів. Водночас додав, що коригування списку міністром мало основуватися на обґрунтуванні своєї пропозиції відповідно до закону про адміністративні процедури. «Верховники» дійшли висновку, що урядовець порушив цей акт, більше того, мав намір заподіяти шкоду честі та репутації кандидатів, яких прибрав зі списку. Разом з тим суд не розглянув питання законності призначення.
Несподівано на це звернув увагу заявник у справі «Guðmundur Andri Ástráðsson v. Iceland», якого суд позбавив волі на 17 місяців і відібрав у нього посвідчення водія. Згідно з вироком вина чоловіка полягала в тому, що він сів за кермо під дією наркотиків. Громадянин оскаржив вирок, і переглядом справи зайнявся новоспечений апеляційний суд. А в колегії засідала одна з тих суддів, які отримали мантію «поза чергою».
Захисник засудженого заявив володарці мантії відвід, наголосивши, що її призначення відбулось усупереч нормам закону. Адвокат указав на рішення Суду Європейської асоціації вільної торгівлі, де констатувалося, що призначення судді невідповідно до закону зумовлює те, що така особа не в повній мірі наділена повноваженнями. Одначе, пройшовши всі інстанції, чоловік так і не домігся свого.
Без політики не обійшлося
В Європейському суді з прав людини заявник представив нові факти. Він зазначив, що на призначення законниці, яка фігурувала в його справі, вплинули політичні зв’язки. Адже її чоловік — депутат парламенту. Після того як дружина одягла мантію, він зробив міністрові юстиції послугу (не проголосував проти нього, коли було потрібно). А влада взагалі порушила неписане правило ісландського права — адміністративні органи повинні призначити найбільш компетентну особу.
ЄСПЛ підтвердив, що найвищий судовий орган уже констатував порушення внутрішнього права при призначенні 4 «апеляційників», хоч і зазначив, що організація судової системи не може бути віддана на відкуп виключно третій гілці влади. Проте недотримання правових положень, що стосуються створення та компетенції судових органів, призводить до порушення §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дії міністра Суд назвав фундаментальним дефектом процесу й маніфестом зневаги до правил. Тому констатував порушення права на справедливий судовий розгляд. Щоправда, не в повному складі. Двоє суддів виклали окремі думки, назвавши справу «масовим убивством», а міністра юстиції — пілотом, який зробив навігаційну помилку, що не може бути приводом, аби збивати літак — апеляційний суд.
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!