Без умысла виновные

Судьи побаиваются, что изменения в Налоговый кодекс увеличат количество споров

В парламент подан законопроект. Его разработчики обещают перекроить концепцию уплаты налогов. В частности, было анонсировано, что налогоплательщики не будут отвечать за правонарушения, произошедшие без их вины. Однако вместо этого вскоре мы получим более жесткие санкции.

Непродумані зміни

Доки правники б’ють на сполох після появи одіозного законопроекту №1210, його автори запитують: «Як може лякати наявний стан речей?» І справді, нині за будь-яке порушення податкового законодавства платники несуть відповідальність, навіть якщо події відбулися не з їхньої вини. Разом з тим анонсовані зміни концепції податкового законодавства можуть істотно погіршити громадянам життя.

Обговоренню наслідків непродуманих переінакшень було присвячено засідання комітету Асоціації правників України з податкового та митного права. Зокрема, присутні представники адвокатури та судді намагались отримати відповідь від розробників документа, чи врахували ті ризики. Утім, однозначної відповіді так і не почули. До того ж виявилося, що побоюватися дійсно є чого.

Добра, на перший погляд, концепція запровадження в податковому праві інституту винуватості може просто вбити бізнес у державі. Адже замість пом’якшення відповідальності, вона буде збільшена, якщо контролюючий орган побачить умисел у діях особи.

Однак чи повинне законодавство бути справедливим? На перший погляд, так. І саме цю позицію підтримує Європейський суд з прав людини, а також Європейський суд справедливості. Дотримуючись цих стандартів, ішла і судова практика, хоч якою різношерстою вона є.

Якщо правопорушення сталося не з вини платника, а за обставин, які від нього не залежали, то в судовому порядку особа діставала можливість звільнитися від відповідальності. Адже санкції ПК й без того відчутні.

Проте цього виявилося замало. Тож автори проекту №1210 запропонували вдосконалити адміністрування податків з паралельним усуненням неузгодженостей. Заради цієї високої мети було запропоновано ввести до кодексу інститут вини. Він мав дати особі можливість не відповідати за фактичні обставини справи, якщо вони сталися без її волі та злого умислу.

Не менш гостро в чинному законодавстві постає й проблема відсутності диференціації відповідальності. Адже не важливо, наскільки особа прострочила подання податкової звітності — на день чи рік. Відповідальність буде однаковою. Іноді видається, що податки дешевше не сплачувати взагалі, ніж платити штраф за кожен крок не в той бік. То що ж нам пропонують тепер?

Формальний та безвинний

Розробники вважають, що найліпшим критерієм є поділ податкових правопорушень за видами перевірок. Мовляв, якщо перевірка здійснюється автоматично, то й винна за такі дії повинна наставати так само.

Сплатив несвоєчасно? Винний! Не подав декларації до певної дати — тим паче! А те, що це могло статися через погану роботу реєстрів ДФС, не має жодного значення. Адже держава існує за рахунок ефективного адміністрування податків. І чим їх більше, тим краще.

Якщо ж порушення може бути виявлено тільки під час документальної перевірки, тоді вже й поговоримо про вину. Як стверджує керівник податкової практики юридичної компанії Jurimex Вікторія Форсюк, такий поділ є оптимальним, адже не завантажує податківців зайвою роботою.

Утім, на думку інших учасників обговорення, видається досить сумнівним посилатися на звільнення податківців від роботи, коли анонсуєш покращення для платників. Фактично концепція вини в документі є суттєво недопрацьованою. На переконання адвоката, старшого партнера АО «KM Partners» Олександра Мініна, проект надміру ускладнює процеси та взагалі не вирішує ключових питань. Адвокати зазначають, що поняття «вини» мало би бути включене до складу податкового правопорушення, за відсутності якої платника не можна притягати до відповідальності.

Наразі в проекті №1210 маємо визначення, відповідно до якого вина не є складовою податкового правопорушення, обтяжливою обставиною або ж кваліфікуючою ознакою правопорушення для більш суворого покарання. Тобто закріплена презумпція покарання без вини.

При цьому поняття «вина» деталізовано через поняття «вчинення податкового правопорушення умисно». Тобто слова «вина» та «умисел» уводяться не для зменшення тиску на платників, а для можливості стягнення більших штрафів. Вислухавши зауваження присутніх, В.Форсюк зазначила: «Як вас може лякати вже наявний стан речей?»

Несприятливе покращення

Проте, доводів, наведених розробниками проекту, явно не вистачило для того, щоб заспокоїти суддів. Так, Наталія Блажівська з Касаційного адміністративного суду прогнозує збільшення кількості спорів у разі, якщо парламент підтримає запропоновані зміни. Адже податкове законодавство має бути чітким, зрозумілим і передбачуваним. А ця ініціатива справляє сумне враження.

На думку судді Київського апеляційного адміністративного суду Оксани Епель, уведення поняття вини є надважливим кроком, оскільки це сприятиме покращенню інвестиційного клімату та відповідатиме принципу верховенству права. Вона послалася на деякі пострадянські країни й закликала: «Не треба побоюватися, згадайте лише про приклад Грузії або Казахстану. Як український законодавець визначає фінансово-правову відповідальність? Виникає парадигма: фізична особа може довести відсутність вини, а юридична — навіть за відсутності вини як такої має відповідати та платити штрафи. Про який інвестиційний клімат може йти мова?»

Однак уведення поняття вини, на думку О.Епель, не повинне відбуватися в такому ключі, як пропонується. Найперше, що потрібно зробити, — це проаналізувати природу санкцій, які виникають у податковому праві. Зокрема, якщо ці санкції будуть визнані адміністративними, то й питань про відповідальність не залишиться. Адже податкове законодавство перенасичене рудиментами радянських часів, коли юридичні особи не несли відповідальності як такої. Тож без розв’язання теоретичних проблем побудова нового законодавства видається судді сумнівною.

Ексцес законодавця

Загалом правники погодилися, що запропоновані новели аж ніяк не вирішують нагальних практичних питань. Як зазначив голова наукової ради Асоціації податкових радників Антон Поляничко, «ми штучно створюємо проблему, яку намагаємося розв’язати штучно створеними інструментами. Інститут вини не вирішує проблеми та аж ніяк не сприяє доведенню».

Як наголосила голова комітету АПУ з податкового та митного права Тетяна Лисовець, «не буде зменшена проблема з «фіктивними» операціями й не будуть розвантажені суди. При цьому підприємець буде позбавлений аргументів у захисті від накладення штрафів за відсутності вини». Тому після круглого столу комітет планує заручитися підтримкою інших бізнесових і експертних асоціацій та надати профільному комітету ВР свої пропозиції щодо проекту №1210.

Тож поки що бачимо ексцес законодавця, коли замість анонсованих покращень податкове законодавство перетвориться на ще більш жорстке й несправедливе. Зокрема, суворість покарання залежатиме від того, чи достатньо дій вчинив платник, щоб запобігти порушенням. А податківці отримають можливість на власний смак обирати, що саме з учиненого було ефективним. Більше того, це активно заохочується в проекті кількістю оціночних суджень.

Тож варто готуватися до нових «покращень». А якщо вам не подобається щоразу сплачувати величезні штрафи, то думайте про оплату праці тих, хто забезпечує на підприємстві ведення бухгалтерської та податкової звітності. Зі свого боку автори проекту сподіваються на виважену громадянську позицію та розуміння того, що комусь потрібно латати дірки в бюджеті.