ОАСК признал невозможность нарушения международных стандартов указом Президента
Чтобы стать судьей Европейского суда по правам человека, в 2019 году нужно было принять участие в новой процедуре, противоречащей не только Конституции и правовым принципам, но и рекомендациям Парламентской ассамблеи Совета Европы. Победителей такого отбора, очевидно, европейское сообщество не восприняло б. Ведь в Страсбург невозможно попасть вопреки его практике. Приняв к рассмотрению иск против действий государственных органов, Окружной административный суд г.Киева выдал обеспечительный приказ о приостановлении конкурса, инициированного Президентом.
Гра за правилами
3 роки тому суддею ЄСПЛ від України призначили Ганну Юдківську, яка проходила конкурс відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 21.03.2007 №524. Документ визначав, що відповідальним за проведення відбору є Міністерство юстиції, а головою конкурсної комісії — його очільник. Про наявність вакансії та початок прийому документів від потенційних євросуддів сповіщали ЗМІ. Так, у квітні 2010 року в Страсбурзі з’явилась українська суддя, повноваження якої вже добігають кінця. У грудні минулого року ПАРЄ чекала від 3-х країн 3-х нових кандидатів, з яких мала б обрати одного, але в Україні навіть і мови не було про проведення конкурсу для визначення найкращих.
Історія з претендентами на суддівство в ЄСПЛ має й інший бік. Конкурс, в якому свого часу однією з переможниць стала Г.Юдківська, завершився у жовтні, а в листопаді того ж року вийшов указ Президента про порядок проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду з прав людини від України. Ролі для Мін’юсту в ньому не відводилося. Натомість членами конкурсної комісії гарант дотримання Конституції хотів бачити представників свого секретаріату, Кабінету Міністрів, Конституційного Суду, Верховного Суду України, Ради суддів, уповноваженого Верховної Ради з прав людини, а також представників всеукраїнських громадських організацій та видатних учених у сфері міжнародного права. Тоді як згаданою постановою, яка ніким скасована не була, відповідальними за суддю ЄСПЛ визначалися представники Мін’юсту, Міністерства закордонних справ та всеукраїнських громадських організацій, згоду на участь яких мали дати КС, ВСУ, Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ, профільні комітети ВР та омбудсмен.
Таким чином, суб’єктний склад причетних до формування Страсбурзького суду радикально змінювався. Водночас постанову Кабміну доповнили у 2011 році, а указ Президента так і не втілився в життя, втім, йому на заміну прийшов новий.
Правила поза грою
4 квітня цього року з’явився указ №100/2019 про конкурс з добору кандидатів для обрання суддею ЄСПЛ, який містить посилання на ч.3 ст.106 Конституції, що надає Президенту повноваження керувати зовнішньополітичною діяльністю держави. Хоча ЄСПЛ за визначенням не політична, а судова інституція.
Отже, конкурсна комісія знову зазнала змін. Відтепер до її складу можуть входити фахівці у галузі міжнародного права, які мають високу кваліфікацію і значний досвід роботи, провідні вчені, представники міжнародних організацій та всеукраїнських громадських об’єднань.
18 квітня Президент власноруч обрав таких фахівців: професора кафедри міжнародного права та міжнародних відносин Національного університету «Одеська юридична академія» Тимура Короткого, академіка — секретаря відділення цивільно-правових наук Національної академії правових наук Наталію Кузнєцову, яка очолила комісію, завідувача кафедри європейського права Львівського національного університету ім.І.Франка Михайла Микієвича та професора кафедри конституційного, муніципального і міжнародного права юридичного факультету Харківського національного університету ім.В.Каразіна Тетяну Сироїд. Громадську думку представляє керівник проекту ЄС в Україні Довідас Віткаускас. Хоча не зрозуміло, громадськість якої країни він може репрезентувати у комісії.
Та найголовніше те, що кандидатам відвели лише 7 днів для подання заяв на участь у конкурсі, про проведення якого повідомили через веб-портал Адміністрації Президента та в «Урядовому кур’єрі». Натомість Страсбург прямо зазначав, що оголошення має бути доступним загалу, аби воно могло стати відомим усім або більшості можливих кандидатів, а держава має забезпечити достатню кількість заявників та надати їм розумний строк для подання документів. Тобто на вимогу того ж указу було опубліковано одну лише згадку в «УК», яка, на думку експертів, не відповідає принципу загальної доступності. Враховуючи, що на все відвели лише тиждень, сповіщати про конкурс потрібно було бодай у кількох виданнях, зокрема щоденних…
У когось такі метаморфози викликали обурення. У своєму дописі у «Фейсбуку» заступник міністра юстиції Іван Ліщина зазначив, що секретаріат омбудсмена нагадував про необхідність проведення конкурсу. У свою чергу до Касаційного адміністративного суду звернулася претендентка на посаду в Страсбурзі Олена Льошенко. Вона наполягає на скасуванні указу, який визначає вкрай короткі строки подання документів і закритий режим їх прийому, не встановлює необхідності попереднього розгляду заяв охочих та їхньої кодифікації.
Та найголовніше — позивачка зауважила, що гарант дотримання Конституції не має права оголошувати та координувати конкурс в ЄСПЛ, навіть спираючись на ч.3 ст.106 Основного Закону. Більше того, вже існує акт, який регулює цю сферу. Порушення принципу правової визначеності полягало також у тому, що нова процедура не має ознак чіткості та прозорості.
Утім, домогтися справедливості у першій інстанції вдалось Українській Гельсінській спілці з прав людини, яка подала позов про визнання протиправними дій органів державної влади та зупинення проведення конкурсу, оскільки він не відповідає процедурі, встановленій законом. 26 квітня ОАСК видав забезпечувальний наказ, яким заморозив відбір.
Імовірно, згадані особи все-таки не впливатимуть на визначення найкращих делегатів до ЄСПЛ. Утім, те, чи залишиться Президент при своєму або справою займатиметься більш досвідчений Мін’юст, поки що невідомо. Безперечним вбачається одне: Україна точно поб’є рекорди прострочення подання до ПАРЄ кандидатур, якщо такі, звісно, були.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!