Виртуальные производства

Как начало работы ЕСИТС отразится на правах и обязанностях участников процесса?

Новеллой новых редакций процессуальных кодексов, принятых в 2017 году, стало введение понятия о Единой судебной информационно-телекоммуникационной системе. Начало ее работы назначено Государственной судебной администрацией на 1 марта этого года. Как это повлияет на права и обязанности сторон процесса и самих судов?

Одна особа — одна адреса

Уже тривалий час правова спільнота перебуває в очікуванні прийняття Положення про ЄСІТС та запровадження системи. Адже це допоможе зробити крок до технологічного прогресу, а також мінімізувати й оптимізувати роботу учасників процесу та суду. До моменту ухвалення цього документа діють «Перехідні положення» процесуальних кодексів, якими повинні керуватись учасники провадження.

Недавно в Інтернеті з’явився проект положення, яким унормовано питання прав та обов’язків учасників розгляду та суду внаслідок запровадження системи. Також установлені вимоги та особливості подання процесуальних документів за допомогою ЄСІТС та визначені інші питання її функціонування.

Процесуальні кодекси та Положення про ЄСІТС містять чіткий перелік учасників провадження, які в обов’язковому порядку повинні зареєструвати свої офіційні електронні адреси. До таких суб’єктів належать: адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів.

Створення офіційної електронної адреси дає певні можливості, однак тягне за собою й обмеження. Так, особа може мати виключно одну офіційно зареєстровану електронну адресу. Можливість її видалення положенням не передбачена. Отже, при зверненні до суду особи повинні зазначити відомі їм офіційні електронні адреси учасників провадження.

Втім, залишається відкритим питання про наслідки невиконання вказівки процесуального закону. Якщо, наприклад, адвокат після початку роботи ЄСІТС не зареєструє офіційної електронної адреси, які наслідки на нього очікують?

Чи означає це, що йому не надходитимуть процесуальні документи? Або, можливо, не прийматимуться від нього документи в паперовій формі, якщо в них не вказана його офіційна електронна адреса?

Ні в проекті положення, ні в чинному законодавстві відповідей на ці питання не знайдено.

Можливості «е-кабінету»

Реєстрація офіційної електронної адреси дає змогу користуватися підсистемою ЄСІТС — «Електронним судом». За допомогою електронного кабінету та електронного цифрового підпису можна подавати позовні заяви, інші процесуальні документи та докази в електронній формі, ознайомлюватися з матеріалами справи, отримувати судові рішення, повістки та повідомлення про виклик, а також інші процесуальні документи від суду та інших учасників провадження.

Разом з тим за наявності офіційної електронної адреси суд направляє такій особі повідомлення про виклик, процесуальні документи виключно в електронній формі. Документи вважаються врученими з дня зазначення в матеріалах справи інформації про їх доставлення в «е-кабінет» користувача.

Отже, роль установи, що надає послуги поштового зв’язку, суттєво знизиться. І це, сподіваємось, уможливить своєчасне отримання всіх документів у справі. Також учасники провадження не зможуть затягувати розгляд справи, навмисно не отримуючи кореспонденції від суду.

Подавати процесуальні документи можна як в електронній, так і паперовій формі, незалежно від реєстрації «е-кабінету». Причому, надсилаючи до суду документи в електронній формі, учасник справи не надає докази їх направлення іншим учасникам.

Однак відповідно до п.18 проекту положення, якщо учасник подав первинні процесуальні документи в електронній формі, то наступні (вторинні) документи та докази він подає виключно в такому ж вигляді. Таким чином, право на подання процесуальних документів у паперовій формі в певних випадках стає обмеженим.

Вимоги до суду та його апарату

Запровадження ЄСІТС передбачає пріоритет документів у електронній формі над паперовою. Так, судовий розгляд проводиться за матеріалами справи в електронній формі. На суд покладається обов’язок протягом 3-х днів з дня надходження документів у паперовій формі перевести їх в електронну та долучити до матеріалів справи.

Всі види судових рішень будуть виготовлятися в електронній формі й завірятимуться електронними цифровими підписами суддів. Обов’язок щодо своєчасного надсилання судового рішення або окремої думки до Єдиного державного реєстру судових рішень покладається на суддю-доповідача у справі або суддю, який ухвалив таке судове рішення.

Проектом положення встановлено, що керівник апарату несе персональну відповідальність за надсилання відомостей про набрання та втрату судовими рішеннями законної сили, її нечинність для ухвалених (скасованих) рішень, а також направлення таких відомостей до ЄДРСР.

Отже, сподіваємося, що уповноважені органи, відповідальні за впровадження системи, зможуть створити програмний продукт для нормального її функціонування. А в судах не виникне проблем із технікою, необхідною для виконання завдань, пов’язаних з роботою ЄСІТС. Аби вже скоро ми могли в режимі реального часу і в повному обсязі користуватися новою системою.

ДОВІДКА «ЗіБ»

Складові системи ЄСІТС

1. Загальна підсистема:

— офіційна електронна адреса (електронний кабінет);
— офіційний веб-портал «Судова влада України»;
— Єдиний державний реєстр судових рішень;
— Єдиний державний реєстр виконавчих документів.

2. Єдина підсистема електронного діловодства судів та органів судового врядування:

— підсистема «Електронний суд»;
— електронне діловодство;
— автоматизований розподіл;
— електронний архів;
— судова статистика.

3. Єдиний контакт-центр судової влади України.

4. Єдина підсистема управління фінансово-господарськими процесами:

— управління персоналом, фінансовим та бухгалтерським обліком;
— інші модулі з питань управління фінансово-господарською діяльністю.

5. Комплексна система захисту інформації.