«Количество обращений в Суд свидетельствует об уровне жизни граждан»
Украинские заявления в Страсбурге лидируют не только по количеству, но и по критерию неприемлемости. Одна из причин — нехватка адвокатов, разбирающихся в конвенционных гарантиях. Чтобы заполнить этот пробел, защитники начали оттачивать мастерство в этой сфере. В частности, с помощью программы Совета Европы HELP. О ее действенности и своей практике в Европейском суде по правам человека рассказала адвокат, член Национальной ассоциации адвокатов Украины Елена СИБИЛЕВА.
«Наша мета — домогтися застосування конвенції передусім удома, а вже потім у Євросуді»
— Олено Вікторівно, востаннє ми з вами бачилися в Києві на відкритті першого курсу програми Help. Як просувається навчання юристів у сфері прав людини?
— Безпосередньо програма «Критерії прийнятності», яка була запроваджена у липні 2018 року, продовжується і завершиться у середині жовтня. Після цього, учасники, які успішно пройшли курс,отримають сертифікати від Ради Європи та НААУ.
— Скільки потенційних захисників прав людини ви випустите у жовтні?
— За програмою «Критерії прийнятності» навчання проходять 37 представників юридичних професій. А от тренінги з курсу «Вступ до Європейської конвенції з прав людини», у рамках якого ми розглядаємо питання, що стосуються принципів та філософії конвенції, процедурні питання роботи Суду і безпосередньо правила звернення до Суду, в тому числі критерії прийнятності, опанують 120 осіб.
— Після того як завершиться перший етап Help, правники вже матимуть достатній обсяг знань для звернення до Суду?
— Учасники програми отримають не тільки загальні знання про особливості звернення в Страсбург, ми сподіваємося, що вони будуть втілювати ці європейські стандарти в першу чергу в національну юстицію. Адже програма містить спеціальні галузеві курси, які стануть у пригоді адвокатам, котрі спеціалізуються у конкретних сферах, для застосування в Україні. Розробляються нові курси програми та оновлюються ті, що вже існують, окрім того, українською мовою для самостійного навчання доступна вже значно більша кількість он-лайн-курсів. За запитами українських адвокатів, левову частку уваги слід приділити навчанню за такими курсами HELP, як «Бізнес-право та права людини», «Право власност» і, «Сімейне право», курсу протидії домашньому насиллю, курсу з прав дітей. Усі ці курси — новий рівень для наших юристів. Але у кожному з цих напрямів мають обговорюватися і питання ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.1 Першого протоколу. Це «must-have» для українських юристів.
— Якщо в подальшому вдасться змінити вектор національного судочинства з урахуванням норм конвенції, то кількість заяв до ЄСПЛ зменшиться?
— На це у тому числі й розрахована програма Ради Європи HELP. Ми прагнемо поширити її на всіх юристів, не тільки на адвокатів, а й на суддів та прокурорів. Для того щоб особи, які стоять на передовій захисту прав людини, краще розуміли конвенцію і тим самим зменшили кількість звернень до Євросуду. Представники правосуддя мають власні затверджені програми підготовки, в рамках яких вони вивчають конвенцію та практику ЄСПЛ, а курси HELP є додатковим джерелом для кращого розуміння. Маю справедливо відзначити, що багато суддів та помічників суддів підписані на різні курси HELP.
— Але судді та прокурори відвідують його виключно за бажанням?
— Так, і адвокати, і інші юристи проходять тренінги і курси, лише якщо цього бажають. НААУ в першу чергу прагне створити зручну платформу навчання для адвокатів, але ми завжди раді представникам інших юридичних професій.
— Очевидно, спеціальних вимог, щоб представляти інтереси у Страсбурзі, немає.
— Ні, але не кожен юрист почувається впевнено у міжнародному праві, не має достатніх знань і навичок, припускається помилок при складанні формуляру. Дуже прикро, що заява від представника юридичної професії повертається і справа не відкривається. Тому ми хочемо усунути цю проблему, прагнучи працювати не на кількість, а на якість. Вважаємо, що недостатньо просто видати сертифікат про участь у програмі, наша мета — домогтися застосування конвенції передусім вдома, а вже потім у Євросуді.
— У частині викладення є ще одна проблема. Адвокати в заявах можуть посилатися на ті положення конвенції, які не зовсім стосуються справи. А судді змінювати їхню позицію не мають права. Про це згадувала суддя ЄСПЛ Ганна Юдківська, коли приїжджала до Києва.
— Залежно від помилок, заява буде визнана неприйнятною або Суд буде запитувати додаткову інформацію, витрачаючи зайвий час, тому процеси розгляду тривають довше. Адже з огляду на потік заяв з України можна було б більше уваги приділяти належному оформленню.
— На цьому етапі без адвоката не обійтися. Коли він має приїжджати до Страсбурга, а коли може направити матеріали поштою?
— Розгляд у ЄСПЛ рідко відбувається із викликом заявників. Завданням адвоката є не присутність під час розгляду справи, а якісна підготовка формуляру та всіх додатків, своєчасне і повне надання усіх відповідей на запити Суду. Тобто витрати на приїзд захисника закладати не потрібно. Та й самі заявники приїжджали на засідання тільки тоді, коли справа набувала резонансу.
«Рішення Європейського суду саме по собі є сатисфакцією»
— А коли заявник виграв справу і було встановлено порушення його прав, він має право вимагати повернення сплачених судових зборів?
— Особа самостійно має заявити про судові витрати, які вважає за необхідне повернути. Суд окремо розглядає питання справедливої сатисфакції, що включає питання матеріальної, моральної шкоди, якщо такі з’являлися, окремо — судових та інших витрат, пені за невиконання рішення Суду, і в даному випадку судові збори можуть бути повернуті, якщо особа про них заявляла і підтвердила документально.
Зазвичай ЄСПЛ компенсує матеріальну шкоду, наявність якої заявник підтвердив відповідними доказами.
— А як оцінюється моральна шкода?
— У кожному конкретному випадку із урахуванням всіх обставин справи. Тут ситуація подібна із визначенням розумного строку. Деколи достатньо 8 місяців, а інколи й 4-х років замало.
— Буває, що компенсації моральної шкоди заявник узагалі не вимагає.
— Рішення ЄСПЛ уже саме по собі є сатисфакцією. Фіксування порушеного права міжнародною юрисдикцією має приносити моральне задоволення заявникові.
— Утім, пілотні рішення так не втішають.
— ЄСПЛ поставив перед нами дзеркало, щоб поглянути на себе і нарешті зрозуміти те, що неодноразово повторювалося. Адже попередження і навіть квазіпілотні рішення бажаного ефекту не принесли. Така позиція Суду — остання червона лінія. Утім, попри це, системні порушення, як і раніше, тривають.
— Повернімося до адвокатів. Чи буває таке, що вони отримують гонорар після завершення справи?
— Все залежить від домовленості із клієнтом, якого вони представляють. Кожне рішення в середньому доводиться чекати 3—7 років, і за цей час економічна ситуація у країні неодноразово змінюється. Тому адвокати зазвичай оцінюють послуги поетапно і в результаті отримують гонорар. Хоча є такий неприємний момент: деякі клієнти вважають, що виконана послуга — вже не послуга і рішення, в принципі, було отримане без допомоги адвоката. Отже, останній сам оцінює свої ризики і можливості.
— Це дає підстави стверджувати, що захистом прав людини в ЄСПЛ займаються переважно ентузіасти?
— Взагалі захист прав людини — більш альтруїстична робота. І я маю на увазі не лише національні суди, а й справи у Євросуді.
Але всі розуміють, що для заявника ЄСПЛ — остання соломинка. Тому питання гонорару не таке критичне. До того ж, крім звернення в Страсбург, юристи займаються й іншими практиками.
«У нас існує певне нав’язування конвенції»
— Але ж захист осіб в ЄСПЛ вважається престижним.
— Безперечно, головне — це можливість використання європейських надбань у захисті прав людини в Україні, це дійсно вищий щабель розвитку юриста.
Тому першим завданням Ради Європи і моїм як координатора і тренера програми Help є мотивація юристів учитися далі і не просто поверхово ознайомитися з конвенцією, а вникнути в її тонкощі.
У нас часто не розуміють філософії Європейського суду з прав людини, нерелевантно використовують практику Суду.
Навіть у суддів є така вимога зазначати у звітах, скільки разів вони посилались у рішеннях на статті конвенції. Це неправильно, оскільки суддя може вказати, що вже застосовував, наприклад, ст.6 конвенції і свій план виконав. Але суть належного застосування конвенції не у цьому. Зрештою, кількість звернень до Суду свідчить про рівень життя громадян. Ми постійно наводимо показники країн, які направляють до Суду максимум дві заяви або й взагалі не надсилають листів до Страсбурга. Наприклад, у 2017 році не було винесено рішень проти Албанії, Андорри, Ліхтенштейну.
— А чи аналізують слухачі курсу рішення Суду?
— У кожного тренера своя персональна програма. Особисто я бачу, що аудиторія краще сприймає не лекції, а роботу в міні-групах і виконання завдань, аналіз практики у такий спосіб. Звичайно ж, ми добираємо окреме рішення під кожну ситуацію.
— Утім, у ЄСПЛ прецедентне право як таке не діє?
— Для того щоб краще розуміти ту філософію, про яку я вже згадувала, — судження, поняття, розуміння конвенції та її застосування, ми працюємо з практикою. Беручи за приклад конкретну справу, ми бачимо, що Суд розглянув її в індивідуальному порядку, якщо вона, звичайно, не потрапила до категорії «клонів». Хоча, щоб вона набула такого статусу, її теж необхідно вивчити.
— Що є визначальним у розумінні цієї специфічної філософії?
— Внутрішня мотивація. Інколи особі просто вкрай необхідно вперше в житті заповнити формуляр, наприклад, до кінця місяця. Інколи це питання кар’єри, коли правник вважає, що уже досяг певного успіху у своїй діяльності в рамках національної юстиції. Хтось просто прагне дослідити цю сферу, щоб застосувати порівняльне право. В окремих випадках це просто відчай: адвокат займався справою із першої інстанції й почав сприймати її як особисту.
Але так чи інакше в нас існує певне нав’язування конвенції. Чому нав’язування? Тому що ми дещо неправильно її використовуємо, в тому числі у рішеннях суду.
— Що краще для захисника прав людини: бездоганно знати конвенцію чи постійно досліджувати практику Суду?
— Юристи часто вдаються до цитування норм: закон №1358, ст.12! У випадку адвоката з ЄСПЛ це буде звучати, наприклад, так: рішення «Мала проти України», п.38! Але це не означає, що суть сказаного правильно трактується.
Головне, щоб захисник навчився визначати, чи наявне порушення конвенції, і, якщо її принципів не дотримано, він має розуміти, на що Суд буде звертати увагу і про що його необхідно просити. Тому що часто трапляється, що опис і мотивування у формулярі містять непотрібні факти, і при цьому їх недостатньо.
— Чи зможе зменшити потік заяв до Страсбурга прийняття Протоколу №16 до конвенції?
— Це дуже важлива можливість — звернутися по роз’яснення, щоб не допустити порушення відразу. Втім, слід розуміти, що ЄСПЛ не працюватиме виключно на роз’яснення для Верховного Суду. І при цьому важливо, щоб спір, щодо якого йде розгляд, не «завмирав» надовго. Подібна практика мала місце у Конституційному Суді і тоді справа зупинялася на роки.
У даному випадку хотілося б, щоб такі роз’яснення надавалися якомога швидше для усунення невизначеності у спорі, і звернення були лише у тих випадках, коли ВС дійсно не знає, як вчинити. Тому що ЄСПЛ — це субсидіарний орган, він не буде перебирати на себе функції найвищого українського суду.
У будь-якому разі в юристів роботи не поменшає. Головне, щоб вони виконували її правильно. Хочеться, щоб наші адвокати почали мислити європейською філософією: проголошували права людини не декларативно, а ефективно. І ставили клієнта на перше місце.
Вивчення конвенції як у рамках курсів Help, так і за допомогою інших інструментів — це інвестування у розвиток особистості адвоката. Бажано, щоб юристи не просто вішали черговий сертифікат на стіну, а дотримувалися конвенційних принципів у всіх правових вимірах.
Елена Сибилева: «Количество обращений в Суд свидетельствует об уровне жизни граждан»
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!