Доведенные до Страсбурга

К ЕСПЧ подкралась новая категория дел от Украины, связанная с неспешностью Конституционного Суда

В 2016-ом количество обращений в Европейский суд по правам человека от нашего государства увеличилось почти на 30%. Примечательно, что страсбургский институт предпринял шаг, которого от него никто не ожидал: взялся за рассмотрение дел, которые не смогли пройти все «национальные судебные круги» из-за неспешности Конституционного Суда.

Рішення не виконуються

Про ці та інші підсумки роботи Євросуду в минулому році журналістам розповіли під час брифінгу у Верховному Суді України. Нагадаємо: наприкінці січня в Страсбурзі відбулася церемонія відкриття нового судового року. Так, відповідно до статистичних даних, озвучених на заході, на відміну від двох попередніх років, упродовж 2016-го кількість звернень громадян країн — членів Ради Європи зросла на 33%. У своїй доповіді очільник ЄСПЛ Гвідо Раймонді назвав лідерів: Румунія (кількість скарг збільшилася на 95%), Угорщина (на 108%) та Туреччина.

Як розповіли представникам ЗМІ в Кловському палаці, всього на розгляд євроустанови надійшло 79750 заяв, а от українська частка становила 22,8% (18150 заяв). Найбільше наші громадяни скаржаться на тривале затягування або невиконання рішень національних судів та ЄСПЛ (65%). Як відомо, відповідальна за цю сферу не судова влада, а виконавча — Міністерство юстиції.

Значну кількість скарг Євросуд отримав і від осіб, які зазнали втрат, насамперед майнових, на сході України, — 22%. На кінець 2016-го таких заяв накопичилося 3900.

У середньому на адресу страсбурзької інституції від нашої держави щомісяця надходить тисяча заяв. Разом з тим приблизно 95% заяв ЄСПЛ визнає неприйнятними, тобто такими, в яких не визнано порушення Україною взятих на себе зобов’язань, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Проблемна стаття конвенції

«Верховники» звернули увагу: аналізуючи статистичні показники ЄСПЛ, необхідно зважати на той факт, що країни різняться між собою, у тому числі за чисельністю населення. Важливим чинником є те, що Євросуд вираховує кількість заяв, які надходять, в середньому на 10 тис. населення. За цим показником Україна перебуває на 8 місці (на 10 тис. населення припадає 1,91 заяви). А от станом на 31.12.2016 середньоєвропейський показник — 0,64 звернення.

З 993 рішень, постановлених ЄСПЛ у 2016 році, щодо України було винесено 73. Втім, тільки в 70 з них Суд констатував порушення конвенційних норм: 27 стосуються ігнорування положень ст.5 «Право на свободу та особисту недоторканність», 15 — ст.6 «Право на справедливий суд» та 13 — тривалості судового розгляду в розрізі тієї ж ст.6.

Лідером у списку країн — порушників конвенції є Росія (222 рішення), на другому місці — Туреччина (77), після неї — Румунія (71).

Виняткові обставини

Разом з традиційними скаргами до ЄСПЛ з України надходить нова категорія справ — люстраційні. Втім, для Європи вони не нові. Страсбурзька інституція вже розглядала справи за наслідками люстраційних перевірок в інших державах, наприклад у Польщі (рішення від 24.04.2007 у справі «Матиєк проти Польщі», від 17.07.2007 у справі «Бобек проти Польщі», від 15.01.2008 у справі «Любох проти Польщі»).

До того ж свого часу в Сербії після проведення переатестації звільнили велику кількість володарів мантій, а згодом Євросуд зобов’язав уряд цієї країни поновити на посадах більшість служителів Феміди. Аналізуючи ці рішення ЄСПЛ, можна дійти висновку: установа детально вивчає процедурні питання очищення влади, закріплені в національному законодавстві, та оцінює їх на відповідність міжнародним стандартам.

Прикметно, що для українських люстраційних справ євроустанова зробила певний виняток з правил. Так, фактично заявники, котрі втратили посади відповідно до вимог закону «Про очищення влади», не вичерпали всіх засобів захисту на національному рівні. Тобто вони не отримали остаточних рішень українських судів. Водночас їм удалося довести: вони були позбавлені можливості пройти всі «національні судові кола».

Річ у тім, що КС до цього часу не наважився висловити свою позицію щодо деяких норм люстраційного закону. Хоча ВСУ та нардепи попросили «конституційників» це зробити ще наприкінці 2014-го, а потім ще двічі у 2015 році.

На думку експертів, рішення ЄСПЛ приймати скарги від наших громадян ще до вичерпання всіх захисних механізмів на національному рівні є безпрецедентним. Вони прогнозують, що, можливо, крапку в люстраційному питанні швидше поставить страсбурзька інституція, ніж КС. Напевно, якби «конституційники» поквапилися з ревізією «очисного» акта, то й необхідність у зверненні громадян до Євросуду відпала б. А на репутації нашої держави не з’явилася б ще одна пляма — люстраційна.

ДОВІДКА ЗіБ

Показник кількості звернень громадян країн — членів РЄ до ЄСПЛ
в середньому на 10 тис. населення

1. Угорщина — 5,67

2. Румунія — 4,15

3. Сан-Марино — 3,94

4. Боснія і Герцеговина — 2,7

5. Ліхтенштейн — 2,63

6. Вірменія — 2,51

7. Молдова — 2,36

8. Україна — 1,91