Баталії на вищому рівні

або Як особисті стосунки між херсонським захисником і керівництвом регіональної ради адвокатів до Києва довели

Після двомісячної перерви члени Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури знову зібралися на засідання й розглянули кілька десятків скарг на рішення регіональних комісій. Тим особам, які підкріплювали свою позицію доказами, вдалося схилити членів колегіального органу на власний бік, а от скаржникам, котрі керувалися лише емоціями та припустилися процесуальних хиб, не пощастило. Як виявилось, іноді корінь розбрату полягає в міжособистісних неприязних стосунках.

Усидіти на двох стільцях

Зібрання поза столицею останнім часом уже стало для «дисциплінарників» традицією. Втім, географічні нюанси жодним чином не заважають особливо наполегливим скаржникам особисто відстоювати власну позицію на засіданні ВКДКА. Наприклад, громадян Ш. та К. не влаштувало рішення дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області від 13.12.2013, яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката С. Якщо К. обмежилася тільки наданням письмових пояснень, то гр.Ш. вирішила не робити ставки на «заочний» розгляд й особисто прибула на засідання комісії.

Так, вона розповіла історію власних стосунків з адвокатом, яка бере початок у далекому 2007 році. За словами скаржниці, захисник, представляючи її інтереси у справі про поділ майна подружжя, намагався, як кажуть, усидіти на двох стільцях. Мовляв, адвокат перешкоджав вирішенню спору на користь клієнтів, оскільки приятелював зі стороною-опонентом і паралельно надавав йому правові консультації. Крім того, жінка зауважила, що захисник не повідомляв її про вчинені ним процесуальні дії, зокрема про ініціювання та проведення експертизи спірного автомобіля. Тож скаржниця переконана в порушенні захисником норм закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Правил адвокатської етики. «Він, по суті, обслуговував дві сторони!» — обурювалася жінка.

Можливо, їй і вдалося б схилити членів ВКДА на свій бік, якби не певні нюанси. Річ у тім, що складні робочі стосунки між жінкою та адвокатом уже були предметом розгляду регіональної комісії. Так, ДП КДКА Закарпатської області ще в січні 2012 р. відмовила в порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката С. через відсутність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Втім, гр.Ш. розцінила це рішення як «формальну відписку» й не оскаржувала його (через те, що не була присутня на засіданні дисциплінарної палати, скаржниця не сприйняла зайняту її членами позицію всерйоз). Натомість жінка піддала сумніву грудневий вердикт ДП КДКА Закарпатської області, яким відмовлено в задоволенні її вимог у зв’язку з наявністю рішення, прийнятого за аналогічною скаргою.

Урешті-решт ця процесуальна хиба не дозволила скаржниці досягти поставленої мети: ВКДКА залишила скаргу без задоволення, а «регіональне» рішення — без змін.

Неіснуючий адвокат?

Члени колегіального органу були солідарними з позицією регіональних комісій також при розгляді інших скарг. Так, гр.К. не задовольнили відразу два жовтневі вердикти ДП КДКА Київської області — від 3.10.2013 та 17.10.2013 (в обох випадках відмовлено в порушенні дисциплінарної справи щодо адвокатів). Звинувачуючи захисників в усіх смертних гріхах — залякуванні клієнтки, образах на її адресу, психологічному тиску, перешкоджанні виконанню судового рішення, перевищенні професійних повноважень та навіть «іграх» із фіскальними органами (з метою заниження своїх податкових зобов’язань), скаржниця припустилася фатальної помилки. Адже кожен факт має бути підтвердженим документально, а вона не надала жодних доказів стосовно порушення захисниками Правил адвокатської етики, обмежившись власними твердженнями. Як наслідок, «дисциплінарники» залишили обидві скарги без задоволення, а рішення регіональної комісії, відповідно, без змін.

Своєю чергою в представників ЗМІ щоразу викликає подив поповнення спектру причин невдоволення клієнтів професійною поведінкою своїх адвокатів. І те, як швидко співпраця в досягненні бажаного для клієнта результату перетворюється на відверту ворожнечу.

До речі, не вдоволеними рішеннями регіональних комісій є не лише користувачі правових послуг, а й власне представники адвокатського ремесла. Так, захисниця Б. поскаржилася на рішення ДП КДКА Кіровоградської області від 25.11.2013, яким порушено щодо неї дисциплінарну справу й застосовано стягнення у вигляді зупинення права на здійснення адвокатської діяльності строком на 3 місяці. А все через те, що захисниця несвоєчасно сплатила членські внески на функціонування органів адвокатського самоврядування. Як повідомила доповідачка в цій справі, член ВКДКА Тетяна Дроботущенко, з боку регіональної ради адвокатів були спроби поспілкуватись із захисницею, однак вона не виходила на зв’язок. До речі, на засідання ні регіональної комісії, ні «дисциплінарників» адвокат не завітала, хоча згодом заборгованість погасила.

Членам ВКДКА належало розв’язати непросту професійну задачу. З одного боку, несвоєчасна сплата членських внесків (тобто невиконання представниками професії рішень органів адвокатського самоврядування) є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, з другого — регіональна комісія не дослідила причини несплати та наявність (або відсутність) умислу в діях адвоката. Зрештою після тривалого обговорення, під час якого представники ЗМІ, як того вимагає Регламент комісії, присутніми не були, члени ВКДКА скасували вердикт і повернули справу на новий розгляд до Кіровограда.

Не вдалося розставити крапки над «і» й у справі за скаргою громадян С., Б.В. та Б.Л. на рішення ДП КДКА Донецької області. Даним вердиктом комісія відмовила в порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката Б.О. Як поінформувала доповідачка в цій справі, член ВКДКА Ася Тарасова, до регіональної комісії поскаржилися родичі загиблого в дорожньо-транспортній пригоді гр.Б. Зокрема, їх не влаштовувала поведінка адвоката-«безоплатника», котрий здійснював захист їхнього сина (обвинуваченого в кримінальному провадженні). Мовляв, адвокат протягом півтора року демонстрував безініціативність, не виходив на зв’язок із клієнтом та нібито перебував із суддею в дружніх стосунках. Утім, ні регіональній комісії, ні ВКДКА не було надано доказів, що підтверджували б неналежне виконання адвокатом своїх професійних обов’язків.

До речі, як стало відомо від А.Тарасової, родичі обвинуваченого поводились аналогічним чином і відносно інших учасників судового процесу — скаржилися на дії судді та прокурора. Та прикметним є не це. Виявляється, Єдиний державний реєстр адвокатів не містить жодних даних про захисника Б.О. Тож члени комісії були змушені відкласти розгляд цієї справи для з’ясування необхідної інформації щодо адвоката-«невидимки».

«Самоврядна» плутанина

Складною та заплутаною виявилася справа за скаргою адвоката Г. на рішення ДП КДКА Харківської області від 24.12.2013, яким захисника притягнено до дисциплінарної відповідальності із застосуванням стягнення у вигляді зупинення права на зайняття  адвокатською діяльністю строком на 2 місяці. Події розвивалися таким чином. Свого часу адвокат Г., будучи членом та головою ДП КДКА Херсонської області, прийняв рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи щодо захисниці А., на яку поскаржилося двоє громадян. Та історія на цьому не закінчилась.

Не вдоволені таким вердиктом особи піддали його сумніву й досягли успіху. Так, ДП КДКА Харківської області (оскільки регіональні комісії, у складі яких працюють адвокати, позбавлені права розглядати скарги на них, справу було передано до іншого регіону) виявила в діях захисника Г. грубе одноразове порушення ст.12 Правил адвокатської етики (зобов’язання виконувати законні рішення виборних органів адвокатури). Зокрема, йдеться про те, що під час проведення перевірки стосовно дій захисниці А. адвокатом Г. не встановлено її статусу. Справа в тому, що в період, коли розвивалися ці події, захисницю було обрано до складу органів адвокатського самоврядування (однієї з ревізійних комісій), і адвокат Г., власне, як і всі члени дисциплінарної палати, про це знав.

Прийняте рішення не влаштувало захисника Г., і він прибув на засідання колегіального органу для того, щоб відстояти власну професійну честь. До речі, вердикт регіональної комісії становив для адвоката додаткову «небезпеку», адже накладення дисциплінарного стягнення позбавляє можливості працювати у складі органів адвокатського самоврядування. Так, захисник повідомив ВКДКА про те, що причиною є не його професійні хиби, а особисті неприязні стосунки з керівництвом ради адвокатів регіону. Мовляв, під час розгляду скарги на нього чинився тиск, а ухвалене рішення є «замовним». Крім того, адвокат Г. зауважив: незважаючи на те, що саме він проводив перевірку за скаргою на захисницю А., участі в голосуванні не брав та прийняте рішення не підписував. «Якщо чесно, я не знаю, за що мене притягнено до відповідальності», — прокоментував він ситуацію.

У цьому випадку члени ВКДКА захистили колегу: скаргу адвоката задоволено, рішення регіональної комісії скасовано, а дисциплінарне провадження у справі — закрито.

***

За результатами дводенного засідання членами колегіального органу прийнято кілька десятків рішень. У деяких випадках ВКДКА не спромоглася на остаточне слово, тож розгляд 6 скарг перенесено на наступне засідання. До речі, роботу колегіального органу координував Валентин Загарія, який 30 квітня повернувся до виконання обов’язків голови ВКДКА (оскільки позачерговий з’їзд адвокатів, що відбувся 26 квітня, не вирішив питання щодо переобрання очільника комісії). «Після всіх буремних подій у державі в цілому та в адвокатському середовищі зокрема комісія повинна ініціювати встановлення здорової атмосфери в діяльності адвокатів та докладати максимум зусиль, щоб адвокати почувалися захищеними», — наостанок звернувся до колег голова комісії.

Стало відомо, що наступне засідання ВКДКА заплановане на кінець червня.