ДСАУ застерігає, що кінець року буде непростим, але сподівається на підтримку голів судів та керівництва держави
Гострою залишається проблема недостатнього фінансування судової системи в цілому й господарських судів зокрема. У Державній судовій адміністрації прогнозують, що 2014 рік система зустріне з величезним дефіцитом. Проте коштів на виплату заробітної плати та суддівської винагороди не вистачатиме вже наприкінці цього року.
Невтішна статистика
На IV конференції суддів господарських судів, яка відбулася 14 листопада, питання недостатнього фінансування стало чи не найгострішим. За словами голови ДСАУ Руслана Кирилюка, дефіцит асигнувань у 2013 році сягнув 3,2 млрд грн. До того ж і 2012 рік був завершений з певною кредиторською заборгованістю.
«Ця заборгованість утворилася здебільшого за спеціальним фондом держбюджету. І насамперед через те, що Державною казначейською службою не були проведені належні платежі. Звісно, вини судів у тому немає», — пояснив Р.Кирилюк. Та лихо не без добра, адже невитрачені кошти залишились у спеціальному фонді, що, як зазначив голова ДСАУ, уможливлює погашення заборгованості до кінця року.
Утім, на кінець року система господарських судів має дефіцит у 309,9 млн грн. І це — без урахування поточних потреб, а лише на зарплати працівників апарату та суддівську винагороду. Р.Кирилюк повідомив, що це питання його відомство порушувало ще з липня. Більш того, існує президентське доручення Кабінету Міністрів збільшити розмір заробітної плати працівників апарату судів. Однак, із прикрістю відмітив очільник ДСАУ, доручення Президента дотепер не виконано.
Аби не навантажувати учасників конференції лише проблемами, Р.Кирилюк відзначив також позитивні тенденції. «Безперечно, позитивним є той факт, що при всій складності ситуації вперше фінансування здійснюється за рахунок спеціального фонду. Це — великий плюс, бо така система дає нам можливість використовувати судовий збір як джерело для задоволення потреб поточної діяльності судів», — зауважив Р.Кирилюк. Він також проінформував, що цього року завершиться будівництво приміщень господарських судів Вінницької та Львівської областей, а також м.Севастополя. Хоча й звернув увагу, що очільникам судів доводиться постійно працювати з казначейською службою стосовно проведення платежів та отримання виділених коштів.
Вищенаведені статистичні дані та зауваження стали прологом до обговорення ще однієї нагальної проблеми.
Винагорода є, зарплати немає
Р.Кирилюк доповів, що середній розмір суддівської винагорода за 9 місяців 2013 року становив 16,7 тис. грн., натомість торік — лише 12,6 тис. грн. Тож відбулось істотне зростання суддівської винагороди, але пропорційного збільшення заробітної плати працівників апарату в держбюджеті не було передбачено. «Така ситуація склалася й через те, — пояснив голова ДСАУ, — що відбулося перше призначення майже 400 осіб на посади суддів, а отже, зросли й видатки».
Проте, за офіційними даними ДСАУ, середня зарплата працівників апарату апеляційних судів становить 2,9 тис. грн. порівняно з 3,2 тис. у минулому році. У місцевих господарських судах працівники змушені вести ще більш скромний спосіб життя. Там цей рівень знизився до 2,2 тис. грн., хоча у 2012-му становив 2,7 тис. Тож розрив між розміром суддівської винагороди та середньою зарплатою працівника апарату дедалі більше нагадує прірву.
Однак масштаби проблем, висвітлених головою ДСАУ, не були б усвідомлені повною мірою без прогнозів на рік наступний. Проте очільник установи поінформував: «На жаль, ми до цього часу не отримали граничних показників бюджету наступного року, немає й жодної офіційної інформації стосовно тих видатків, які можемо отримати у наступному році».
Водночас спеціалістами ДСАУ були виявлені та проаналізовані потреби судів першої та апеляційної інстанцій, у тім числі й господарських судів. Їх сукупний розмір становить 10,5 млрд грн. Господарські суди потребують асигнувань у 1,3 млрд грн.
Судовий збір — не бездонне джерело
«Наразі ми маємо неофіційну інформацію щодо ризику не отримати коштів до фонду заробітної плати для працівників апарату судів. І така ситуація повторюється з року в рік», — констатував Р.Кирилюк. Також, за його прогнозами, існує ризик повернення до моделі 2012 року, коли виникла необхідність залучення коштів судового збору на покриття зарплати. Очільник ДСАУ застеріг, що це не можна вважати виходом із ситуації, оскільки прямо суперечить Бюджетному кодексу, положеннями якого передбачено, що виплата заробітної плати повинна відбуватися виключно за рахунок загального фонду держбюджету.
На думку голови ДСАУ, необхідно зберегти наявну структуру бюджету, звісно, розв’язавши проблеми з виплатою заробітної плати. За цією моделлю, судовий збір має використовуватися виключно на потреби судів та здійснення судочинства. «За таких обставин ми змогли б у найближчі 5 років вирішити переважну більшість питань як з приміщеннями судів, так і з комп’ютерним оснащенням. Нам удалося б наблизитися до вирішення питання зі службовим житлом», — з ентузіазмом доповів Р.Кирилюк.
Завершуючи промову, він ще раз звернув увагу присутніх на те, що кінець року буде непростим. Але ДСАУ сподівається на підтримку голів судів і керівництва держави. Р.Кирилюк запевнив, що всі зусилля судової адміністрації спрямовані на те, щоб забезпечити своєчасну виплату зарплати працівникам апарату. «Наразі асигнувань вистачить лише для виплати 35% заробітної плати за грудень», — проінформував доповідач.
Мінфін не хоче зрозуміти
Як один зі способів розв’язання проблеми голова ДСАУ назвав проект змін до держбюджету на 2013 рік, підготовлений Мінфіном спільно з ДСАУ. Також певні сподівання покладаються на прийняття закону «Про прокуратуру», у «Перехідних положеннях» якого міститься положення, яким уносяться зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів». Це нарешті вможливить закріплення розміру зарплати працівників апарату на законодавчому рівні.
На такому способі визначення посадових окладів працівників суду в ДСАУ наполягали вже давно. Проте в Мінфіні спочатку наголошували, що підвищення окладів працівників апарату судів має відбуватись одночасно з підвищенням окладів інших державних службовців. Після прийняття закону «Про державну службу» позиція змінилась. У міністерстві вирішили, що, оскільки вже прийнято спеціальний закон, де прописані умови оплати праці, немає підстав уносити зміни до відповідної постанови КМ. За цим законом, рівень зарплати працівника суду має становити 30% від посадового окладу судді. Однак дію положення, що передбачало збільшення окладів держслужбовців, було зупинено на 2013 рік. І, за прогнозами Р. Кирилюка, не можна виключати, що «мораторій» подовжать і на 2014 рік.
Не вистачає поки що й грошей на виплату довічного утримання суддям, які вийшли у відставку. Ця ситуація, за словами очільника ДСАУ, теж ще має бути розв’язана. «Шляхи вирішення більшості проблем існують. Ми сподіваємося на підтримку Уряду і Президента, яка, впевнений, стане запорукою успіху», — резюмував голова ДСАУ.
Та завершення доповіді стало лише початком бурхливої дискусії…
ВГС питає: що? де? коли?
Запитання до очільника ДСАУ посипались як із рогу достатку. Заступник голови ВГС Артур Ємельянов спочатку повідомив, що кожен тиждень роботи починається з наполегливих дзвінків до Мінфіну щодо проблем, які стосуються не тільки ВГС, а й системи госпсудів у цілому. «Чи болить у вас настільки серце, щоб ви щоранку телефонували міністру, йшли до нього, домовлялися про зустрічі, як це робимо ми? Чи стояли ви в Кабміні до тих пір, поки не буде прийнято рішення?» — допитувався в Р.Кирилюка заступник голови ВГС.
Голова ДСАУ запевнив, що керівництво постійно провадить усебічну та наполегливу роботу щодо пошуку шляхів вирішення фінансової проблеми. Особисто ним направлені звернення до Уряду та глави держави з проханням унести відповідні зміни до бюджету.
Найімовірніше, керівництво Вищого госпсуду така відповідь не дуже влаштувала. Голова ВГС Віктор Татьков наполягав на тому, щоб ДСАУ відзвітувала про конкретні дії, вчинені для вирішення проблеми. «Написати лист — це півсправи. Це може кожен, і таких листів у міністерствах величезна кількість. Чекати відповіді й нічого не робити — неправильна позиція. Ви керуєте такою важливою установою, у вас є можливості та повноваження. Вам потрібно не тільки звертатися до керівництва країни письмово, а й влаштовувати особисті зустрічі, і якомога частіше», — радив очільник ВГС. Він також зауважив, що більшість працівників суду змушені «виживати» на зарплату в 1300 грн. А при сучасному рівні життя це майже неможливо.
Р.Кирилюк погодився з В.Татьковим, але зауважив, що паралельно з офіційними зверненнями і він, і представники ДСАУ зустрічаються з чиновниками Мінфіну для розв’язання фінансових проблем. Він також сподівається, що міністерство відповідально підійде до вирішення проблем судової системи та дасть відповідь у найкоротші терміни.
Наприкінці керівництво ВГС віддало належне роботі голови ДСАУ, розуміючи, що питань набагато більше, ніж можливих відповідей. Проте голова ВГС та його заступник порадили Р.Кирилюку інтенсивніше стимулювати вирішення такого важливого питання, як оплата праці працівників суду.
Адже, на жаль, за 20 років у нашій державі, аби зрушити з місця розв’язання проблеми фінансування, недостатньо законів чи нормативно-правових актів. Необхідно зустрічатися, вмовляти чиновників здійснити те, що вони мають робити. А для судової системи вже стало традицією отримувати фінансування за залишковим принципом. Але все ж таки є надія, що врешті-решт серед гарантій незалежності правосуддя з’явиться головна складова — фінансова незалежність.
Пряма мова
Олександр КУЛЕБЯКІН, голова Донецького апеляційного господарського суду:
— Олександре Сергійовичу, які методи формування єдиної судової практики ви вважаєте найбільш ефективними? Які процесуальні проблеми, на ваш погляд, потребують якнайшвидшого розв’язання?
— Ті інструментарії, які є у Вищого господарського суду, дуже ефективні. Особливо змістовними є роз’яснення ВГС. Практично заповнено 2—3-річну прогалину, що існувала в актуальних питаннях застосування законодавства.
Але одна наболіла тема всім відома: станом на сьогодні не вирішено питання розмежування компетенції судів. Має місце розрив єдиних за своєю правовою природою господарських спорів між судами двох видів юрисдикції. Так, Голова Верховного Суду Ярослав Романюк наводив приклад того, що суди відразу кількох видів юрисдикції відмовляються приймати заяви. Особа звертається до адміністративного суду — провадження закривається; до господарського — те саме; йде по допомогу до суду загальної юрисдикції — і там справу відмовляються розглядати. За інформацією, озвученою Головою ВС, близько 36 звернень пішло до Європейського суду з прав людини. Це говорить про те, що проблему підвідомчості потрібно вирішувати. Неприпустимою має бути ситуація, коли рішення про виділення землі суб’єкту підприємницької діяльності ухвалює адмінсуд, а договірний спір відносно цієї ж особи та стосовно тієї ж ділянки вирішує вже суд господарський.
Потрібно звернутися до досвіду Європейського суду, інших країн, у тому числі й Російської Федерації. Нам слід досягти примирення між позитивістським ставленням до права, коли в основу покладена формальна норма закону, і принципами природного права — справедливістю й законністю. Якщо вдасться примирити закон і справедливість, то ми досягнемо ідеалу. Адже ці дві складові мають урівноважувати одна одну. І якщо вимоги сторони є законними, то, безумовно, простіше знаходити законодавче обгрунтування рішення.
Р.Кирилюк вказав на ряд проблем у фінансуванні судової системи, але запевнив, що у ДСАУ працюють над їхнім вирішенням.
Матеріали за темою
Коментарі
Нам пан Кирилюк тільки й каже про проблеми, а які дії він та його команда молода здійснює для вирішення цієї проблеми? Я чула тільки про один його метод- це відправка суддів та працвників аппаратів…
Брехня !!! Я працівник апеляційного суду, цього року, не отримав більше ніж 1150 грн. за місяць (500 грн. авансу та 650 зарплата), тобто мінімальна заробітня плата, як вони можуть таке говорити, зарпл…
Мажори йопте...
Отримав розрахунок (ап. суд). 570 гривень отримаю на руки за цей місяць. Так от, 500 гривень авансу та 570 гривень заробітньої плати за цей місяць на руки, а разом 1070 гривень.
ПОКИ СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ НЕ ЗРОЗУМІЄ, ЩО СУДИ СТВОРЕНІ НЕ ДЛЯ НЕЇ, А ВОНА ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДІВ ТО ПОРЯДКУ І НАЛЕЖНОГО ФІНАНСУВАННЯ НЕ БУДЕ, СКІЛЬКИ ФІНАНСУВАННЯ СУДДІВ ВІДБУВАЄТЬСЯ ВІБІРКОВЕ ТА ТІН…
Откуда такие цифры???? Зарплаты большинства работников аппарата в 2013 году не превышали 1100 -1200 грн.!!!
И это с премией! А в среднем 500 аванс, 600-700 зарплата. С новым годом товарищи! Пусть и у вас новогодний стол будет состоять из одного риса.
"Середня зарплата працівників апарату апеляційних судів становить 2,9 тис. грн. порівняно з 3,2 тис. у минулому році." ?????????????????? !?!??!?!! да в ведомости пишут ИТОГО 2364 гривны, У…