Якщо ж продукт за якимись ознаками подібний до підакцизних товарів, але не містить усіх ознак, він не може визнаватися предметом злочину, передбаченого статтею 204 КК.
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
5 вересня 2013 року м.Київ №5-15к13
Судова палата в кримінальних справах Верховного Суду у складі:
головуючого — заступника Голови Верховного Суду — секретаря Судової палати в кримінальних справах Верховного Суду України Редьки А.І.,
суддів: Вус С.М., Гошовської Т.В., Гриціва М.І., Заголдного В.В., Канигіної Г.В., Ковтюк Є.І., Косарєва В.І. Короткевича М.Є., Кузьменко О.Т., Пивовара В.Ф., Пошви Б.М., Таран Т.С., Школярова В.Ф.,
за участю начальника управління участі прокурорів Генеральної прокуратури у перегляді судових рішень у кримінальних справах Курапова М.В.,
розглянувши в судовому засіданні кримінальну справу за заявою засудженого Особи 3 про перегляд ухвали колегії суддів Судової палати в кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.12.2012 щодо нього,
УСТАНОВИЛА:
вироком Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 17.05.2012 Особу 3, Інформація 1, уродженця с.Арпат Судацького району АР Крим, раніше не судимого, засуджено за ч.1 ст.204 Кримінального кодексу до штрафу в розмірі 8500 грн. у дохід держави з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.
Особу 3 визнано винним у тому, що він як фізична особа без ліцензії на придбання, зберігання та збут алкогольних напоїв, які є підакцизним товаром, у період із вересня по жовтень 2010 року за місцем свого проживання незаконно виготовив із метою збуту, розлив у пластикові пляшки ємністю 5 та 6 л. алкогольний напої — вино під маркою «Бастардо біле», «Бастардо напівсолодке», «Мускат білий» та 24.08.2011 незаконно збув 23 літри цього напою на загальну суму 775 грн.
Апеляційний суд Автономної Республіки Крим ухвалою від 24.07.2012 вирок залишив без змін.
Колегія суддів Судової палати в кримінальних справах ВСС ухвалою від 27.12.2012 судові рішення щодо Особи 3 залишила без змін.
У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом засуджений Особа 3 просить скасувати ухвалу колегії суддів Судової палати в кримінальних справах ВСС від 27.12.2012 і направити справу на новий касаційний розгляд. Стверджує, що суд касаційної інстанції допустив неоднакове застосування однієї і тієї самої норми кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень. Вважає, що касаційний суд припустився помилки в застосуванні ст.204 КК, яка полягає в тому, що суд розцінив його дії як незаконне зберігання з метою збуту, збут та транспортування з цією метою незаконно виготовлених алкогольних напоїв, які є підакцизним товаром, тоді як ці діяння слід було б кваліфікувати за ст.203 КК. При цьому Особа 3 посилається на роз’яснення постанови Пленуму ВС «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» №3 від 25.04.2003 про те, що виготовлення, придбання, зберігання, транспортування з метою збуту і збут самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення потрібно кваліфікувати як злочин, передбачений ст.203 КК.
На обгрунтування неоднаковості в правозастосуванні Особа 3 послався на правові висновки ухвали колегії суддів Судової палати в кримінальних справах ВС від 5.05.2009 щодо Особи 1. У цій справі, діяння Особи 1, так само як і у справі щодо Особи 3, полягали у незаконному поводженні з підакцизними товарами, однак суди як першої так і апеляційної інстанцій кваліфікували дії винного за ч.1 ст.203 КК. Верховний Суд зазначені судові рішення щодо Особи 1 змінив, в частині засудження за ч.1 ст.203 КК скасував їх на підставі ч.2 ст.11 КК через малозначність, а справу закрив.
Для порівняння неоднакового застосування норми кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, Особа 3 надав копії ухвал колегії суддів Судової палати в кримінальних справах ВС від 25.12.2007, 15.01.2008, 24.02.2009, якими судові рішення щодо Особи 1, дії кожного з яких були кваліфіковані за ч.1 ст.203 КК за незаконні дії з самогоном, скасовані через малозначність, а справи закриті.
Крім цього, Особа 3 посилається на ухвали ВС від 24.10.2007 і 23.12.2010 та ухвалу колегії суддів Судової палати в кримінальних справах ВСС від 17.01.2012 у яких касаційний суд погодився з кваліфікацією за ч.1 ст.204 КК незаконних дій з підакцизними товарами.
Як приклад неоднакового застосування автор заяви послався на ухвалу колегії суддів Судової палати в кримінальних справах ВС від 9.09.2010, у якій рішення про кваліфікацію діяння за ст.204 КК скасовано з підстав неправильного застосування кримінального закону.
До переліку прикладів на підтвердження неправильного застосування норми закону про кримінальну відповідальність норми закону в оспореному рішенні автор заяви додав і ухвалу колегії суддів Судової палати в кримінальних справах ВС від 27.04.2010, в якій суд визнав правильною кваліфікацію за ч.1 ст.203 КК дій із виготовлення, зберігання та збуту самогону.
Судова палата у кримінальних справах ВС заслухала суддю-доповідача, пояснення прокурора, який просив відмовити в задоволенні заяви у зв’язку з відсутністю неоднаковості в правозастосуванні, перевірила матеріали кримінальної справи та матеріали, додані до заяви, обговорила доводи, зазначені у заяві, і дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.
Згідно зі ст.400-11 Кримінально-процесуального кодексу 1960 року ВС переглядає судові рішення в кримінальних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим кодексом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.400-12 КПК 1960 року однією з підстав для перегляду Верховним Судом судових рішень, що набрали законної сили, є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.
Перегляд судових рішень із зазначеної підстави передбачає перевірку висновку застосування норми матеріального права судом касаційної інстанції у порівнянні з висновком, якого суд касаційної інстанції дійшов у порівнюваному рішенні.
Згідно з ухвалою ВС від 5.05.2009, наданою для порівняння, касаційний суд на підставі ч.2 ст.11 КК скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині засудження Особи 1 за ч.1 ст.203 КК діяння якої полягало в незаконному збуті двох пляшок спирту етилового ректифікованого, які відносяться до підакцизних товарів. Тобто в цій справі касаційний суд, незважаючи на те, що провадження у справі було закрито, фактично залишив незмінною кримінально-правову оцінку дій з предметом, які відносяться до підакцизних товарів.
Зіставлення фактичних обставин суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.204 КК, за вчинення якого засуджено Особу 3, з фактичними обставинами діяння, щодо якого висловлена правова позиція касаційного суду в рішенні ВС від 5.05.2009, дають підстави стверджувати, що вони подібні між собою за рядом ознак, проте отримали різну правову оцінку.
Відмінність у застосуванні норми закону про кримінальну відповідальність до зазначених, відповідно, в оспореному і порівнюваному судових рішеннях фактичних обставин справи, дозволяє провадити перегляд справи по суті заявлених у заяві вимог на предмет законності оспореного рішення (підстава: п.1 ч.1 ст.400-12 КПК — неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми закону про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень).
В теорії кримінального права залежно від опису ознак конкретного складу злочину розрізняють такі види диспозицій: проста, описова, відсильна, бланкетна і змішана.
Стаття 204 КК є бланкетною кримінально-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує злочин, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний і конкретизований зміст.
Загальний зміст ст.204 КК полягає в тому, що з ним пов’язане визначення злочином діянь, які описані в диспозиціях частин цієї статті.
Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для кримінально-правової кваліфікації.
Згідно із зазначеним під час проведення кримінально-правової кваліфікації діяння необхідно обов’язково встановити, який саме нормативно-правовий акт та в якій редакції був чинним на момент скоєння конкретного злочину, зокрема, які саме речі матеріального світу визнавалися підакцизними товарами у даний конкретний момент часу.
Визначальним поняттям при встановленні предмету злочину, передбаченого ч.1 ст.204 КК, є термін «підакцизні товари».
1. Рішення Конституційного Суду від 19.04.2000 №6-рп/2000
Відповідно до ст.14.1.145 Податкового кодексу підакцизні товари (продукція) — це товари за кодами згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, на які цим кодексом встановлено ставки акцизного податку.
Згідно із ст.215.1. ПК, редакція якої була чинною на момент вчинення зазначених дій, до підакцизних товарів належали: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.
Нормативне визначення поняття «алкогольний напій» дано в ст.14.1.5 ПК, під яким слід розуміти продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом спирту етилового понад 1,2% об’ємних одиниць, які зазначені в товарних позиціях 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.
Виходячи із нормативного визначення поняття «підакцизні товари», алкогольний напій може бути визнаний таким і бути предметом злочинів, передбачених ст.204 КК лише за умови, якщо він відповідає таким ознакам:
1) одержання шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлення на основі харчових спиртів;
2) вміст спирту етилового має становити понад 1,2% об’ємних одиниць;
3) визнання законом підакцизним товаром, до ціни якого включено акцизний податок;
4) належніть до товарної групи Гарманизованої системи опису та кодування товарів під одним з наступних кодів: 2204, 2205, 2206, 2208.
Відсутність хоча б однієї з наведених ознак виключає можливість визнання алкогольного напою підакцизним товаром, а відповідно, і предметом злочину, передбаченого ст.204 КК.
У кримінальній справі, в якій оспорюється рішення касаційного суду, встановлено, що Особа 3 з метою збуту вдома шляхом бродіння цукровмістних матеріалів, незаконно виготовив з винограду алкогольний напій — вино з вмістом спирту етилового від 11,2% до 16,5% об’ємних одиниць, яке не відповідало встановленим для даного товару (продукції) стандартам, нормам і умовам (ДСТУ).
Наведене свідчить, що виготовлений Особою 3 алкогольний напій відповідає лише двом з чотирьох ознакам, за наявності яких цей напій мав би визнаватись підакцизним товаром, а відповідно, одним із предметів злочину, передбаченого ст.204 КК.
Правова оцінка фактичних та юридичних підстав кваліфікації діяння, яке інкримінується Особі 3 у зіставленні з правовою оцінкою діяння, яке надано для порівняння, дають підстави для висновку, що застосування судом касаційної інстанції норми закону про кримінальну відповідальність зроблено неправильно.
Із наведеного випливає, що відповідальність за дії, передбачені ст.204 КК, настає у тому разі, коли винна особа вчиняє певні дії щодо одного з видів продукції, яка за своїми товарними характеристиками підпадає під законодавче визначення поняття «підакцизний товар». Якщо ж продукт (товар) за якимись ознаками подібний до підакцизних товарів, але не містить усіх ознак цього товару, то такий продукт не може визнаватись предметом злочину, передбаченого ст.204 КК.
Оскільки виготовлений Особою 3 алкогольний напій не містить усіх ознак підакцизного товару, висновок про кваліфікацію його дій за ч.1 ст.204 КК є незаконним.
Інші судові рішення касаційного суду, які долучені до заяви, не містять підстав неоднакового застосування однієї і тієї самої норми, а тому не можуть становити предмета порівняння із оспореним рішенням.
Відповідно до ст.400-22 КПК у разі визнання судового рішення касаційного суду незаконним ВС скасовує його і постановляє нове рішення із зазначенням висновку про те, як саме має застосовуватися конкретна норма закону про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь. Однак, якщо виходити із системного розуміння норм процесуального закону, яким регламентується порядок перегляду справи Верховним Судом, за результатами такого перегляду ВС фактично законодавчо позбавлений можливості ухвалення нового рішення, оскільки для його постановлення необхідне втручання не тільки в рішення суду касаційної інстанції, перегляд якого дозволений законом, але і втручання в судові рішення судів нижчої ланки, перегляд яких законом обмежено.
З огляду на викладене, Судова палата в кримінальних справах ВС вимушена ухвалити найприйнятніше рішення, можливе для задоволення заяви засудженого і забезпечення захисту його права на законне та справедливе судове рішення — скасувати оскаржувану ухвалу касаційного суду й направити справу на новий касаційний розгляд.
Новий касаційний розгляд справи належить провести з урахуванням вимог закону.
Керуючись п.15 розд.ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу, стст.400-12, 400-20, 400-21, 400-22 КПК 1960 року, Судова палата у кримінальних справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
заяву засудженого Особи 3 задовольнити частково.
Ухвалу колегії суддів Судової палати в кримінальних справах ВСС від 27.12.2012 щодо Особи 3 скасувати, а справу направити на новий касаційний розгляд.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім як на підставі, передбаченій п.2 ч.1 ст.400-12 Кримінально-процесуального кодексу 1960 року.
Матеріали за темою
Уряд стимулює розвиток ринку спиртних напоїв
23.01.2024
Незабаром почнуть діяти нові акцизні марки
18.07.2023
За втрачені 32 млн судитимуть податківця
30.06.2023
Українці стали офіційно вдвічі більше палити
19.08.2022
У Києві почали продавати алкоголь
01.04.2022
Цілодобовий продаж алкоголю: що вирішив ОАСК
21.12.2021
У яких країнах найчастіше вживають алкоголь і чому
в„–50 (1556), 11.12—17.12.2021
У Барселоні рятуватимуть світовий океан від курців
в„–9 (1515), 27.02—05.03.2021
Контрабанда цигарок і пального знову стане злочином
в„–1-2 (1507-1508), 01.01—15.01.2021
В ЄС підрахували, в яких країнах найдорожчий алкоголь і тютюн
в„–27 (1481), 04.07—10.07.2020
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!