Шість місяців на спадщину: що потрібно знати спадкоємцям

Де відкривається спадщина, хто вважається таким, що прийняв її автоматично, як подати заяву нотаріусу і що робити, якщо строк пропущено.

Про це повідомляє «Закон і Бізнес» з посиланням на Міністерство юстиції.

Час і місце відкриття спадщини

Відповідно до ст.1220 Цивільного кодексу, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті чи день, з якого особу оголошено померлою.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо воно невідоме, це місцезнаходження нерухомого майна чи його основної частини, а коли об'єктів кілька — одного з них на вибір спадкоємців. За відсутності нерухомості — місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Для окремих випадків діють особливі правила:

для військовослужбовців строкової служби та тих, хто навчався не за місцем проживання, — місце, де вони жили до призову чи вступу;

для мешканців будинків-інтернатів та інших закладів соціального призначення — місцезнаходження закладу;

для осіб, які перебували в установі виконання покарань, — останнє місце проживання до взяття під варту чи відбування покарання;

для тих, хто жив на території монастиря чи храму, — місцезнаходження відповідної будівлі;

якщо останнє місце проживання було за кордоном — місце визначають за законом «Про міжнародне приватне право».

Спадкову справу заводить нотаріус за місцем відкриття спадщини. Якщо ж це територія активних бойових дій, тимчасово окупована або така, де органи влади не здійснюють повноважень у повному обсязі, звернутися можна до будь-якого нотаріуса. Дізнатися, чи вже заведено спадкову справу і в якого нотаріуса, допоможе будь-який нотаріус через Спадковий реєстр, якщо показати свідоцтво про смерть.

Хто вважається таким, що прийняв спадщину

Право на спадкування мають особи, визначені в заповіті. Якщо заповіту немає, його визнано недійсним або він охоплює не все майно, спадкують за законом особи, визначені ст.1261–1265 ЦК.

Прийняти чи не прийняти можна лише всю спадщину. Не можна прийняти одну частину, а від іншої відмовитися. Хто прийняв частину, вважається таким, що прийняв усе.

Спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв її, якщо протягом шести місяців не заявив про відмову. Факт спільного проживання підтверджують:

витягом з реєстру територіальної громади;

довідкою про реєстрацію місця проживання;

іншим документом, що може це засвідчити.

Малолітні, неповнолітні, недієздатні особи та особи з обмеженою дієздатністю вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо не було належно поданої заяви про відмову. Незалежно від того, коли спадщину прийнято, вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Як подати заяву про прийняття спадщини

Спадкоємець, який не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу письмову заяву. Подати її може лише особисто, заяви від представників за довіреністю не приймають. З 14 років заяву можна подавати без згоди батьків чи піклувальника, а за малолітніх і недієздатних її подають батьки, усиновлювачі чи опікуни.

Подати заяву можна:

особисто в нотаріуса, і тоді засвідчувати підпис не потрібно;

поштою або електронно з кваліфікованим чи удосконаленим електронним підписом. Тоді нотаріус заведе справу й повідомить, що потрібно надіслати заяву з нотаріально засвідченим підписом або прийти особисто.

Заяву можна відкликати протягом шести місяців.

Строки для прийняття спадщини

Загальний строк — шість місяців з часу відкриття спадщини. Якщо право на спадщину виникає через те, що інші спадкоємці її не прийняли або відмовилися, строк становить три місяці. Якщо від загального строку лишилося менше, його подовжують до трьох місяців.

Під час воєнного стану й протягом двох років після нього діє особливе правило. Якщо смерть зареєстровано пізніше ніж через місяць, строк рахують з дня державної реєстрації смерті.

Якщо строк пропущено

Спадкоємець, який не подав заяву вчасно, вважається таким, що не прийняв спадщину. Подати заяву нотаріусу він може за письмовою згодою спадкоємців, які спадщину прийняли. Якщо строк пропущено з поважної причини, додатковий строк може визначити суд за позовом спадкоємця (ст.1272 ЦК).

Свідоцтво про право на спадщину

Його видають кожному спадкоємцю, який прийняв спадщину, із зазначенням часток інших. Відсутність свідоцтва не позбавляє права на спадщину. Втім, на нерухомість, обтяжене майно та інше майно, що потребує державної реєстрації, свідоцтво отримати обов'язково.

Свідоцтво видають після спливу шести місяців з часу відкриття спадщини. Звернутися по нього можна будь-коли, бо строк для цього не обмежений. Якщо обставини мають істотне значення, ще до кінця строку нотаріус може дозволити отримати частину вкладу спадкодавця в банку.

Раніше ми писали, коли спадкоємця можуть усунути від права на спадкування.

Закон і Бізнес