Як користуватися рахунком з арештом коштів під час воєнного стану

Арешт рахунку не завжди означає повну заборону користуватися грошима. Закон дозволяє боржнику залишити собі частину коштів навіть під арештом — головне, правильно оформити це в органі виконавчої служби.

Про це повідомляє «Закон і Бізнес» з посиланням на Міністерство юстиції.

Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. На практиці це може передбачати накладення арешту на кошти на банківських рахунках.

Водночас арешт коштів на рахунку не завжди означає, що боржник взагалі не може користуватися своїми коштами. Під час воєнного стану закон дозволяє здійснювати видаткові операції з одного визначеного рахунку в межах установленої суми.

Коли накладають арешт на кошти боржника

Закон «Про виконавче провадження» передбачає звернення стягнення на кошти та інше майно боржника як один із заходів примусового виконання рішень.

Стягнення за виконавчими документами насамперед звертається на кошти боржника у національній та іноземній валютах та інші цінності, зокрема кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах.

Арешт коштів застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Державний або приватний виконавець накладає його шляхом винесення відповідної постанови.

На які кошти не можна звертати стягнення

Закон встановлює випадки, коли звернення стягнення на певні кошти заборонене. Зокрема, йдеться про кошти на рахунках зі спеціальним режимом використання та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Крім того, стаття 73 закону «Про виконавче провадження» визначає виплати, на які не може бути звернено стягнення. Серед них:

– Вихідна допомога, що виплачується в разі звільнення працівника.

– Компенсація працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням.

– Матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю.

– Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами.

– Одноразова допомога у зв'язку з народженням дитини.

– Допомога при усиновленні дитини та допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування.

– Допомога на лікування та допомога на поховання.

– Окремі виплати, пов'язані із заподіянням шкоди здоров'ю або втратою годувальника.

Якщо арешт накладено на кошти, на які законом заборонено звертати стягнення, він підлягає зняттю. Водночас закон передбачає й інші підстави для зняття арешту.

Коли арешт з коштів знімають

Підстави для зняття арешту визначає стаття 59 закону «Про виконавче провадження». Серед передбачених законом підстав:

– Документальне підтвердження того, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти на ньому заборонено законом.

– Надходження на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця суми, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів.

– Отримання документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане на електронних торгах майно боржника.

– Погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечене в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

– Отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову.

Це неповний перелік підстав для зняття арешту. Якщо під час його накладення було порушено встановлений законом порядок, арешт з майна боржника знімається за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Якщо банк або небанківський надавач платіжних послуг надасть виконавцю документи, які підтверджують, що на кошти на рахунку заборонено звертати стягнення, виконавець зобов'язаний зняти з них арешт не пізніше наступного робочого дня після отримання таких документів.

При цьому важливо, яку інформацію про рахунок банк надав виконавцю. Верховний Суд у постанові від 29 січня 2025 року у справі № 279/809/24 звернув увагу: якщо банк не повідомив державного виконавця, що рахунок, на якому перебувають кошти боржника, має спеціальний режим використання, дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти на такому рахунку та їх подальшого списання не можна вважати протиправними.

Водночас боржник може подати виконавцю документи про захищений характер коштів, після чого арешт із них підлягає зняттю. В інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Як користуватися рахунком з арештом під час воєнного стану

Під час воєнного стану фізична особа-боржник, на кошти якої накладено арешт, може користуватися частиною коштів на одному поточному рахунку.

Протягом календарного місяця з такого рахунку можна здійснювати видаткові операції на суму, що не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет на 1 січня поточного року. У межах цієї суми звернення стягнення з визначеного рахунку не здійснюється. Також боржник може сплачувати з нього податки та збори без урахування накладеного арешту.

Важливо: користуватися коштами в таких межах можна не з будь-якого арештованого рахунку. Спочатку один із поточних рахунків потрібно офіційно визначити для здійснення видаткових операцій.

Якщо кошти арештовані на кількох рахунках, навіть якщо вони відкриті в різних банках, визначити для видаткових операцій можна лише один поточний рахунок в одному банку.

Як визначити рахунок для видаткових операцій

Для цього боржнику потрібно звернутися із заявою до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, який наклав арешт на кошти. Заяву можна подати:

– У паперовій формі — особисто або поштою.

– В електронній формі з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

У заяві потрібно зазначити номер поточного рахунку, який боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому його відкрито. Боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Державний або приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання заяви має винести постанову про визначення такого рахунку. Не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови її надсилають до банку.

Якщо щодо боржника відкриті інші виконавчі провадження, виконавець перевіряє цю інформацію та надсилає постанову органам державної виконавчої служби або приватним виконавцям, які здійснюють примусове виконання в цих провадженнях. Визначений рахунок вважатиметься рахунком для здійснення видаткових операцій і в межах цих виконавчих проваджень.

Навіть якщо вчинення виконавчих дій або виконавче провадження зупинено, це не є підставою для відмови у визначенні рахунку для здійснення видаткових операцій. Після отримання постанови виконавця банк здійснює видаткові операції з визначеного рахунку в межах установленої суми.

Закон і Бізнес