Риба дорожча за ЄС: ісландці пішли за новезичним сценарієм у відносинах з Євросоюзом

Якщо для України входження до Європейського Союзу стало геополітичною метою, то для інших країн континенту це питання не таке однозначне, що й засвідчив референдум в Ісландії.

На плебісциті про приєднання до ЄС, що пройшов учора, більшість висловилася все ж таки проти початку переговорів, пише «Закон і Бізнес».

Згідно з попередніми результатами, оприлюдненими місцевою медіакомпанією RUV після закінчення підрахунку голосів, пропозицію уряду відновити переговори підтримали 47,2% виборців, а 52,8% висловилися проти. При цьому 0,7% бюлетенів визнано недійсними.

Загалом у голосуванні взяли участь понад 270 тис. із приблизно 400 тис. жителів цього острова.

Нагадаємо, що Ісландія подала заявку на вступ до ЄС після фінансової кризи 2009 року. Переговори було перервано у 2013 році, коли в Рейк’явіку до влади прийшов уряд євроскептиків.

Загрози президента США Дональда Трампа анексувати Гренландію, війна в Україні, а також інфляція, що зростає, та високі відсоткові ставки змусили багатьох ісландців переглянути свою позицію. Але негативне ставлення стосовно вступу до ЄС, як і раніше, переважає, зокрема, у рибальській галузі, котра має величезне значення для країни.

Прихильники євроінтеграції сподівалися, що ісландці підтримають їхнє прагнення, що відкривало шлях до укладання угоди про вступ із Брюсселем. Потім мав пройти новий референдум щодо фактичного вступу до Євросоюзу.

Хоча Ісландія не є членом ЄС, вона входить до Шенгенської зони, а також до Європейської економічної зони — загального ринкового простору, створеного 1.01.1994 і що передбачає вільний рух людей, товарів, послуг та капіталу.

Прем’єр-міністр Ісландії Крістрюн Фростадоуттир пообіцяла «поважати» результат і водночас відзначила високий рівень явки. «Очевидно, що майже половина країни хотіла продовжити ці переговори, але більш як половина населення — ні. Ми поважатимемо цей результат», — заявила вона на пресконференції.

Раніше аналогічні перешкоди виникали перед норвезькою владою: у 1972 та 1994 роках уряд погоджував із Брюсселем угоди про вступ, але на референдумах народ блокував ці рішення зі схожими показниками — 53,5% та 52,2% проти. Насамперед це було пов’язано із небажанням віддавати свої найбагатші рибальські зони під контроль Брюсселя і ділитися квотами вилову з іншими країнами.

Закон і Бізнес