Вето на доброчесність

Чи здатні іноземні експерти ефективно оцінювати суддів в Україні?

Чотири голоси «за» — але кандидат не проходить. Двоє міжнародних експертів виявляються пов’язаними особами, і конкурс взагалі зупиняється. Чи є у нас механізм на такий випадок? Поки що — ні.

Два роки під мікроскопом

У Комітеті Верховної Ради з питань правової політики відбулася презентація аналітичного звіту громадської організації «Лабораторія законодавчих ініціатив» щодо конкурсних комісій за участю міжнародних та іноземних експертів в органах судової влади і Конституційному Суді. Документ підготували керівник напряму «Верховенство права» Карина Асланян та експерт організації Марина Магомедова.

Дослідження охопило період із січня 2022 року до листопада 2025 року — 27 конкурсів за участю 6 різних комісій: етичної ради, конкурсної комісії ВККС, дорадчої групи експертів, громадської ради міжнародних експертів, експертної ради та, в релевантних процедурах, громадської ради доброчесності. За цей час у роботі комісій взяли участь 46 осіб — 19 українських представників і 27 іноземних експертів, найбільше з яких були делеговані США та Литвою.

Мета звіту, за словами авторів, — не поставити під сумнів сам принцип залучення іноземних експертів, а виявити системні недоліки в тому, як цей механізм реалізується. «Ми дивилися на це як аналітики, насамперед як юристи, не як політики», — зазначила К.Асланян.

Однакових правил немає

Одна з центральних проблем, виявлених у дослідженні, — різниця у кваліфікаційних вимогах до членів різних комісій. Критерій політичної нейтральності прописаний для ДГЕ та ЕР, але відсутній для складу інших комісій. Вимога вищої юридичної освіти також вказана далеко не скрізь.

Не менш строката картина з критеріями оцінювання кандидатів. Одні комісії перевіряють доброчесність через незалежність, чесність і майнову прозорість, інші — через пристойність і бездоганну поведінку, треті взагалі не мали розробленої методології станом на листопад 2025 року. «Якщо ви подивитеся на таблички, видно, що в деяких комісіях випадає, скажімо, етичність: доброчесність перевіряється, компетентність перевіряється, а етичність — ні. І немає відповіді, чому так», — пояснила К.Асланян.

Серед інших виявлених прогалин — відсутність порядку залучення перекладачів і допоміжного персоналу, відсутність єдиної бази кандидатів, різні підходи до організаційного забезпечення та структури рішень. Жодна з 8 комісій не оприлюднює на порталі відкритих даних інформацію про свою роботу в повному обсязі.

Ще один блок стосувався практики Верховного Суду щодо оскарження рішень комісій. Тут виявлено відсутність єдиних підходів до визначення остаточності рішень для кандидатів, яким відмовлено. На практиці це означає, що навіть успішне судове оскарження не тягне жодних реальних наслідків.

Мова, декларації, конфлікт

Жвава дискусія розгорілась навколо рекомендації щодо знання англійської мови. Звіт пропонує, аби українські члени комісій «за можливістю» знали мову на середньому рівні — після того, як самі члени комісій повідомляли про мовний бар’єр із іноземними колегами. Народний депутат Микола Стефанчук одразу поставив уточнювальні питання: що таке «середній рівень» і як він підтверджується? «Заради цікавості щойно набрав у пошуку: є місця, де сертифікат В2 можна отримати за дві години. Чи не стимулюватиме це людей, які мають бути доброчесними, чинити не зовсім доброчесно?» — зауважив він.

К.Асланян визнала, що питання залишається відкритим, і запропонувала провести додаткові консультації з мовними експертами, перш ніж встановлювати конкретні вимоги.

Народний депутат Сергій Соболєв підняв питання декларування: на його думку, іноземні члени комісій мають подавати декларації за українськими стандартами, а не за стандартами Парламентської асамблеї Ради Європи, де навіть доходи інколи є закритою інформацією. К.Асланян погодилась, що таку рекомендацію варто включити до наступного видання звіту.

Генеральний директор директорату з питань правової політики Офісу Президента Віктор Дубовик, який, за власним визнанням, є «досвідченим, але неуспішним» учасником численних конкурсів, звернув увагу на кілька практичних проблем, з якими стикаються кандидати. Перша — відсутність перекладу документів досьє для іноземних членів комісій. «Виявляється, що кандидатам відмовляють, бо їхні пояснення щодо джерел доходів видаються недостатніми, хоча насправді підтвердні документи просто не були перекладені!», — наголосив В.Дубовик.

Він також висловив категоричну незгоду з рекомендацією щодо публікації деперсоніфікованих негативних висновків: на практиці, через конкретні життєві обставини, деперсоніфікований документ легко ідентифікувати. Натомість погодився з рекомендацією щодо часової межі дослідження доброчесності. «Коли кандидата запитують про доходи батьків за 90-ті роки, а жодних записів у реєстрах за йе час немає, — це питання поза будь-якою розумною межею», — зазначив він.

Окремо В.Дубовик описав колізію, що виникає в разі відводу двох пов’язаних між собою іноземних членів комісії з шести: міжнародна квота виявляється незаповненою, і конкурс взагалі неможливо провести. Жоден із чинних законів не вказує на вихід із такої ситуації.

Голова Ради суддів Віталій Саліхов додав власний досвід: будучи учасником конкурсу з добору дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, він особисто спостерігав, як комісія взагалі не перевіряла професійного рівня претендентів. «Говорити, що залучення іноземних партнерів дає стовідсотково правильний результат, я не можу», — заявив В.Саліхов.

Водночас він поставив конкретне питання: чи буде запущена передбачена законом процедура формування наступного складу ВККС без участі іноземців — як це і передбачала початкова норма після завершення першої каденції.

К.Асланян відповіла чітко: звіт про розширення ЄС минулого року прямо вимагає, щоб наступний склад конкурсної комісії для добору ВККС формувався знову із залученням міжнародних та іноземних експертів. «Ми прямуємо до Євросоюзу, і цей вектор не змінювався. Якщо є така вимога, ми її маємо виконувати», — наголосила вона. До того ж, за її словами, у членів ВККС поточного скликання повноваження збігають через 11 місяців, тому формувати нову комісію потрібно вже зараз.

Голова комітету Денис Маслов, підсумовуючи дискусію, зазначив, що звіт «Лабораторії законодавчих ініціатив» підняв реальні проблеми, з якими комітет стикався у власній роботі. «Частково з тими рекомендаціями, які є, вони в мене перегукуються. Але більшість питань потребує не нових законів, а конструктивного виконання того, що вже записано», — резюмував він.

Закон і Бізнес