Чи позбавляти українських біженців захисту в ЄС скаже ЄК у травні

В ЄС все ж таки можуть продовжити тимчасовий захист для українців після 2027 року, але скоротивши масштаби його застосування. Чому Брюссель вирішив піти на такий крок і кого можуть торкнутися нові обмеження?

За інформацією кількох європейських посадових осіб, Єврокомісія розпочала роботу над пропозицією про можливе продовження терміну дії тимчасового захисту, що буде офіційно представлена наприкінці травня, пише «Закон і Бізнес» із посиланням на DW.

Як відомо, термін дії Директиви про тимчасовий захист (TPD) для українців, які в’їхали до Європейського Союзу, рятуючись від війни, має завершитись у березні 2027 року. І згідно з офіційними рекомендаціями Ради ЄС, прийнятими рік тому, до цієї дати держави-члени ЄС мають надати українцям можливість перейти на інші національні правові статуси проживання, наприклад, на підставі роботи чи навчання, або запропонувати допомогу тим, хто хоче повернутися додому.

Такі рекомендації були надані, перш за все, щоб запобігти ситуації, коли після закінчення дії TPD понад 4 млн українських біженців, які перебувають зараз в ЄС, втратить законне право на перебування і почнуть масово подавати прохання про надання притулку. Це створить значне навантаження на відповідні системи у країнах ЄС.

Проте з’ясувалося, що перехід на національні дозволи на проживання виявився складним завданням. Тому наприкінці минулого місяця у Брюсселі почали шукати можливості для продовження TPD.

Крім того, держави-члени не поспішали надавати українцям альтернативні статуси, оскільки вони, включаючи надання притулку, створюють додаткові юридичні зобов’язання.

Поки що складно передбачити, що саме запропонує Єврокомісія, оскільки текст пропозиції все ще перебуває в розробці. Проте експерти називають три можливі варіанти: продовження TPD у його нинішньому вигляді, продовження тимчасового захисту з обмеженнями або запровадження якогось нового статусу.

Одне з нововведень, про яке згадують найчастіше, може стосуватися українців, які нещодавно прибули, яким тимчасовий захист надаватися не буде. Хоча повернути людину до країни, де триває війна, буде складно.

Деякі держави члени виступають за обмеження, подібні до тих, які зараз застосовують Швейцарія та Норвегія. Швейцарський уряд з листопада минулого року вирішив не надавати статусу захисту біженцям із кількох західних областей України, визначивши їх як «безпечні регіони». А норвезька влада, як повідомляв «ЗіБ», внесла зміни до законодавства, згідно з якими колективний захист не надаватиметься чоловікам від 18 до 60 років. Але ці країни не входять до ЄС і на них не поширюється дія директиви.

Однак, експерти наголошують: очевидно, що необхідність продовжувати статус тимчасового захисту або його модифікований варіант збереже актуальність доти, доки в Україні триває війна.

Закон і Бізнес