Захоплення порядку денного

Адвокатура, євроінтеграція і межі втручання: американський звіт презентували у Києві

Після презентації в Брюсселі звіт «Українська адвокатура в контексті верховенства права та євроінтеграції» дістався Києва. Він засвідчив існування критичних проблем як у розумінні самої природи самоврядної професії, так і в появі навколо української адвокатури «ринку тіньової звітності».

Не лише професійне питання

Під час пресконференції в «Укрінформ» Дейл Армстронг, директор Armada Network — організації, що проводила дослідження, одразу попередив, що сьогоднішня розмова про адвокатське самоврядування є не лише професійним питанням.

«Це не внутрішня дискусія, яка цікавить лише юристів або правознавців. Адже адвокатура є важливою частиною архітектури верховенства права в країні, яка веде війну за своє виживання, одночасно проводячи реформи та рухаючись до членства в Європейському Союзі», — наголосив він.

В умовах війни адвокатура виконує функцію гаранта права на захист у кримінальних провадженнях, допомагає підтримувати роботу судової системи, документувати порушення прав людини і воєнні злочини, а також забезпечувати доступ до міжнародних механізмів правосуддя. Саме тому незалежна адвокатура, в його поданні, є не просто професійною корпорацією, а «частиною інфраструктури верховенства права і, відповідно, частиною стійкості держави».

Цю логіку Д.Армстронг проілюстрував у відповіді на запитання журналістки UANews про те, як спроби держави взяти адвокатуру під контроль можуть вплинути на здатність адвокатів захищати права людей.

Він звів це до базового для правосуддя питання довіри: чи буде людина, заходячи до зали суду, впевнена, що її адвокат працює саме в її інтересах, а не озирається на зовнішній вплив чи політичний тиск. Саме тому незалежність адвокатури є необхідною умовою справедливості для українського громадянина.

Хто пише сценарій реформ

Одним із центральних акцентів виступу іноземного гостя стало тлумачення Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури. За його словами, цей документ має рамковий, програмний характер.

«Дорожня карта задає життєво важливі цілі: прозорість, підзвітність, ефективність, модернізацію процедур, але не нав’язує жодної конкретної організаційної структури. — наголосив Д.Армстронг. — Вона не вимагає демонтажу існуючої моделі і залишає простір для національного вибору за умови дотримання основних європейських стандартів незалежності та професійної автономії».

Окремо керівник Armada Network зупинився на тому, що сьогодні відбувається не лише дискусія про зміст документа, а й боротьба за право визначати сам порядок денний реформи.

«Коли певні учасники процесу починають презентувати свою власну бажану модель реструктуризації як нібито єдине європейське рішення, вони вже не тлумачать Дорожню карту правильно. Вони замінюють її своїм власним інституційним проектом. У нашому звіті це зазначено дуже чітко», — пояснив він.

Відповідаючи на запитання «ЗіБ» про реакцію європейських політиків на презентацію звіту в Європарламенті, Д.Армстронг сказав, що серед співрозмовників бачив радше зацікавлення і подив, ніж спротив. В європейському середовищі добре розуміють, що моделі самоврядування адвокатури в різних країнах є різними. Власне це ще раз підтверджує тезу про неможливість існування однієї бажаної моделі як універсального європейського стандарту. В цьому ж контексті експерт назвав недопустимими «зовнішні заходи контролю та реформи, на які навіть не запрошують до участі саму адвокатуру».

Між підтримкою і втручанням

А от допомога реформам є цінною доти, доки вона обмежується аналізом, порівняльними матеріалами, інституційною підтримкою і рекомендаціями, переконаний експерт.

«Коли технічна допомога починає писати закони, це вже не технічна допомога. Якщо проект, який нібито створений для підтримки реформи, перестає бути консультантом і починає пропонувати країні готові законодавчі формули, готові інституційні реорганізації, готові сценарії того, як має виглядати правильна реформа, він виходить за межі свого мандата», — відзначив Д.Армстронг.

Саме в цьому контексті він згадав проєкт ЄС «Право-Justice», який формально є інструментом міжнародної технічної допомоги, однак на практиці заходить в саму суть законодавчого процесу.

«Він (проект. — Прим. ред.) не просто аналізує чи порівнює досвід або надає поради. Він йде далі — допомагає формулювати, як слід переписати закони, як реструктурувати інституції та якою має бути архітектура чутливих секторів, включаючи адвокатуру», — відзначив спікер.

На запитання журналістки «Укрінформ» про те, які зовнішні центри впливають на адвокатуру, він відповів, що аналізувався так званий тіньовий звіт громадських організацій та інші матеріали, які, за його словами, перегукуються між собою і створюють ефект замкненого інформаційного середовища.

Також Д.Армстронг наголосив на важливості відмежування прозорості і підзвітності від зовнішньої підпорядкованості.

«Я вважаю, що НААУ безумовно має бути підзвітною. Але перед українськими адвокатами, перед професійною спільнотою, а не перед зовнішніми політичними, адміністративними чи центрами впливу, керованими донорами, — зауважив він. — Дорожня карта не передбачає зовнішньої підпорядкованості адвокатури. Вона не вимагає передачі фінансового контролю владі. Навпаки, вона дозволяє та заохочує до створення більш потужних механізмів внутрішньої підзвітності, механізмів, які повністю сумісні з незалежністю адвокатської професії».

«Але я бачив у багатьох публічних дискусіях, що сама природа самоврядної професії або неправильно розуміється або ігнорується» — додав експерт.

Звідси й інший його висновок: до органів адвокатського самоврядування не можна механічно застосовувати підходи, розроблені для державних інституцій, зокрема в антикорупційній сфері. Бо це змінює саму природу незалежної професії і створює канали адміністративного впливу там, де, за логікою самоврядування, їх не повинно бути.

«Вона (адвокатура — Прим. ред.) не здійснює державних повноважень і не повинна перетворюватися на об’єкт державного управління лише тому, що хтось вирішив назвати це прозорістю», — пояснив Д.Армстронг.

Ринок проблем

Найгострішою частиною виступу став блок, присвячений тому, що він назвав появою навколо української адвокатури «ринку тіньової журналістики». За його словами, йдеться вже не про окремі критичні статті чи звичайну професійну полеміку, а про системне явище, коли такі матеріали перестають бути інструментом моніторингу і починають працювати як механізм впливу — на політику, міжнародне сприйняття і саму інституційну архітектуру адвокатури.

Пояснюючи, як працює ця система, експерт говорив про взаємопов’язані грантові мережі, команди авторів, взаємне цитування і скоординовану комунікаційну підтримку. У таких умовах, за його словами, велика кількість однотипних документів створює ілюзію експертного консенсусу, хоча насправді йдеться про повторення тих самих тез у замкненому середовищі.

«Деякі з цих продуктів працюють не стільки як незалежні оцінки, скільки як інструменти конкуренції за вплив на політику і контроль над самою програмою реформ. Те, що подається як аналіз, часто є формою адвокації з наперед написаним висновком», — пояснив Д.Армстронг. — Частина тіньової звітності почала функціонувати як елемент грантової економіки, в якій критика та риторика перезавантаження стають привабливими не тому, що вони описують реальність, а тому, що вони забезпечують видимість, вплив та майбутні можливості фінансування. Ось чому в нашому звіті це називається «ринком проблем».

Далі експерт перейшов до ширшого висновку про інституційну мімікрію. «Є видимі ознаки того, що вузьке коло гравців здійснює непропорційний вплив на те, як описується проблема, хто має право її інтерпретувати і які рішення подаються як нібито неминучі. Наш звіт описує це по суті як механізм захоплення порядку денного, що діє не через офіційні державні важелі, а через монополію на канал деяких так званих голосів громадських експертів, — зауважив він. — Проблема полягає в тому, що зовнішні партнери, донори та навіть частина державного апарату сприймають позицію окремих мереж як експертну думку або навіть як думку професії».

Коли ж кількість публікацій, емоційний тон заголовків і повторення одних і тих самих ярликів починають сприйматися як доказ системної кризи, відбувається небезпечна підміна: медійна видимість замінює перевірений аналіз.

«ЗіБ» поцікавився, чи стало для європейських політиків відкриттям те, як працює українська грантова екосистема, Д.Армстронг сказав, що європейські системи, навіть коли щиро прагнуть допомогти, можуть використовуватися і ставати об’єктом маніпуляцій. Це повідомлення треба доносити й надалі, адже «тіньова звітність створює економічний ринок, який не відображає реальності».

Відповідаючи ж на запитання представниці Національної спілки журналістів України про плани Armada Network на майбутнє, він повідомив, що наступним етапом стане Вашингтон: організація планує працювати із сенаторами та конгресменами США, аби вони усвідомлювали масштаб проблеми і те, як вона може поставити під загрозу майбутнє України та призвести до звуження прав людини.

Також Д.Армстронг висловив сподівання залучати до подальших дискусій, зокрема, конгресмена Грега Харпера як одного з ключових авторів звіту.

«Я думаю, що ми зробимо все можливе, щоб донести правду, а також сподіваємося, що нам пощастить залучити деяких із тих, хто щиро зацікавлений у процвітанні України», - резюмував Д. Армстронг.

Без зламу

Отже, сама по собі потреба змін в адвокатурі не заперечується. Проблема вбачається в тому, коли реформу починають використовувати як підставу для зовнішньої перебудови самоврядної інституції за наперед визначеним сценарієм. І якщо реформа адвокатури потрібна, то вона, вочевидь, має бути еволюційною. Саму адвокатуру при цьому слід розглядати як суб’єкта реформування, а не як об’єкт чужого проєкту.

При цьому значення має не лише те, як саме формально оформлюються зміни, а й те, чи не послаблять вони інститут, який забезпечує право на захист. У такому контексті адвокатське самоврядування пов’язується зі стійкістю держави, верховенством права та здатністю зберігати правові гарантії під час війни.

Закон і Бізнес