Попри цифровізацію, майже половина шкіл користується технікою віком 10-20 років

У 2021–2024 роках на заходи з цифровізації закладів загальної середньої освіти в Україні спрямовано 11,3 млрд грн – це кошти державного і місцевого бюджетів, а також міжнародної донорської допомоги.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Рахункову палату.

У зазначених роках заходи з цифровізації включали постачання засобів для навчальних кабінетів, комп’ютерної техніки, мультимедійного обладнання; підвищення кваліфікації педагогічних працівників з розвитку цифрових компетентностей, забезпечення роботи інформаційного комплексу освітнього менеджменту (АІКОМ) та розвитку вебплатформи «Всеукраїнська школа онлайн».

Попри досягнення кількісних результатів, організація та управління цими заходами потребує суттєвого посилення, йдеться у Звіті за результатами аудиту діяльності (ефективності) на тему «Цифровізація в закладах загальної середньої освіти», затвердженому Рахунковою палатою.

Аудит засвідчив, що управління процесами реалізації заходів з цифровізації здійснювалося Міністерством освіти та науки переважно через фінансові та процедурні механізми без достатнього врахування потреб та обґрунтованого планування.

У 2021–2024 роках цифровізація закладів загальної середньої освіти здійснювалася без затвердженого галузевого стратегічного документа, який би комплексно визначав цілі, завдання, етапи реалізації, показники результативності та механізми моніторингу. Водночас окремі заходи цифровізації були передбачені в інших державних документах, зокрема в межах реформи «Нова українська школа» та стратегічних документів Уряду України.

За рахунок цих коштів закуплено та поставлено у школи комп’ютерної техніки та мультимедійного обладнання на 9,739 млрд грн. На заходи з підвищення кваліфікації педагогічних працівників витрачено 1,527 млрд грн, на розвиток вебплатформи «Всеукраїнська школа онлайн» (ВШО) – 74,2 млн грн, функціонування програмно-апаратного комплексу «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту» (АІКОМ) – 6,5 млн гривень.

Аудитом встановлено, що під час здійснення заходів з цифровізації не було забезпечено взаємозв’язку між визначенням потреб, плануванням, реалізацією заходів та оцінкою їх впливу. Недоліки внутрішнього контролю, управління ризиками, моніторингу та звітності обмежували можливість своєчасного виявлення відхилень і коригування управлінських рішень.

У 2021–2024 роках 11,7 тис. комунальних закладів загальної середньої освіти отримали загалом 395,26 тис. одиниць цифрових пристроїв. Із них 245,7 тис. од. - за рахунок міжнародної донорської допомоги, переважно спрямовано до областей, наближених до бойових дій. При цьому заходи за рахунок міжнародної допомоги здійснювалися із чітким визначенням потреб, пріоритетністю постачань та відповідним моніторингом, що забезпечило узгоджену організацію постачання та підзвітності.

Водночас частина заходів за бюджетні кошти була реалізована невчасно, або так і не була завершена, що призвело до повернення коштів до бюджету 342 млн грн. 

Аудитори вказують, що закупівлі коштом державного бюджету характеризувалися недостатньою координацією. Адже системний збір даних про фактичні потреби закладів, наявність та технічний стан уже придбаного обладнання не здійснювався. У результаті окремі заклади отримували техніку понад фактичну потребу, тоді як інші залишалися недооснащеними. Зафіксовано випадки доставки обладнання до закладів загальної середньої освіти із значними затримками (до двох років). В окремих закладах Закарпатської, Івано-Франківської та Миколаївської областей обладнання не використовується через технічні несправності або невідповідність вимогам НУШ.

Загалом, згідно з результатами опитування, яке провела Рахункова палата серед представників  адміністрації та вчителів ЗЗСО, стан матеріально-технічного забезпечення шкіл є нерівномірним:

- 46,6 % закладів використовують комп’ютерну техніку 2005–2011 років випуску;

- у 39,6 % закладів - дефіцит пристроїв (у середньому 2–3 учні на один комп’ютер);

- 3,7 % педагогічних працівників зазначили наявність у школах спеціалізованого STEM-обладнання.

За висновками аудиторів поточний стан цифрової інфраструктури обмежує можливості для ефективного використання освітніх технологій.

У 2021–2024 роках навчання з розвитку цифрових компетентностей коштом державного бюджету та міжнародних партнерів проходили 31,6 тис. - 194,3 тис. педагогічних працівників. Водночас зміст програм, тривалість курсів та підходи до їх організації суттєво відрізнялися у кожному регіоні, що обмежує можливість забезпечити єдиний базовий рівень цифрової компетентності по всій країні.

 «Цифровізація у закладах середньої освіти здійснювалася без системи, яка пов’язувала б оцінку потреб, планування, реалізацію та кінцеві результати. Чіткі вимірювані цілі та показники ефективності не були визначені, а керівництво не здійснювало систематичного моніторингу того, чи заплановані заходи виконані вчасно та чи дали вони очікуваний ефект для ЗЗСО, вчителів та учнів. У результаті управлінська діяльність МОН не зосереджувалася на оцінюванні результатів цифровізації», - зазначила під час представлення звіту голова Рахункової палати Ольга Піщанська.

Закон і Бізнес