Які виклики добробуту суддів побачив КРЄС — круглий стіл

Загрози особистій безпеці, зокрема у формі словесних образ, онлайн-переслідувань, залякування або фізичного насильства, становлять серйозний ризик для незалежності судової влади.

На таку позицію Консультативної ради європейських суддів, що висловлена у висновку №28 (2025) «Про важливість добробуту суддів для здійснення правосуддя» звернув увагу Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час круглого столу, інформує «Закон і Бізнес».

Такі прояви, наголошується в документі, часто посилюються політичною поляризацією, дезінформацією та суспільним невдоволенням рішеннями у резонансних або соціально чутливих справах. У разі постійного тиску виникає реальна загроза здатності судді ухвалювати неупереджені рішення.

«Суддя — це не абстрактна функція, а людина, яка щоденно ухвалює складні рішення, працює з конфліктами, людськими трагедіями, резонансними справами та перебуває під значним суспільним тиском», – зазначив С.Кравченко.

Він зауважив, що традиційно гарантії незалежності суддів розглядаються через процедури призначення, незмінюваність, фінансове забезпечення та захист від незаконного втручання. Водночас висновок №28 КРЄС доповнює цю систему важливим елементом — визнанням того, що добробут судді безпосередньо впливає на його здатність здійснювати правосуддя якісно, неупереджено та стійко.

У документі проаналізовано сучасні виклики, з якими стикається суддівський корпус: зростання навантаження, складність правового регулювання, емоційно складні категорії справ, політичний тиск, проблеми з фінансуванням, стрімкі технологічні зміни та суспільну поляризацію.

Суддя Конституційного Суду, представник України в КРЄС Віктор Городовенко звернувся до міжнародного контексту формування підходів до проблематики добробуту суддів. Так, ООН провела ґрунтовне дослідження взаємозв’язку між добробутом і доброчесністю суддів, результатом якого стало ухвалення 25.07.2024 Наурської декларації про добробут судової системи. У декларації добробут визначено як спільну відповідальність судової системи, що потребує дій як від окремих суддів, так і від судових інституцій.

Спікер зазначив, що КРЄС у висновку №28 запропонувала ширше розуміння добробуту — як безперервного процесу, який дає змогу суддям повноцінно здійснювати професійну діяльність, підтримуючи належний рівень фізичного та психологічного здоров’я для ефективного виконання своїх обов’язків із дотриманням незалежності, неупередженості та доброчесності.

Окрему увагу В.Городовенко приділив викликам, які безпосередньо впливають на добробут суддів. Серед них — надмірне навантаження та жорсткі строки розгляду справ, які створюють постійний професійний стрес і впливають на якість правосуддя; вторинний вплив травматичного матеріалу у справах, зокрема тих, що стосуються кримінального, сімейного, імміграційного права та права у справах біженців; кадровий дефіцит; фінансові обмеження; публічна стигматизація і тиск.

Суддя КС зупинився і на ризиках політичного втручання в діяльність судової влади. Він звернув увагу, що використання механізмів судової реформи, дисциплінарних процедур або перегляду гарантій незалежності як інструментів впливу створює загрозу інституційній незалежності правосуддя та посилює професійний тиск на суддів.

Він також порушив питання щодо застосування штучного інтелекту в судовій системі. На його переконання, такі технології можуть виконувати лише допоміжну функцію та не здатні замінити суддю. Водночас надмірна довіра до цифрових інструментів або використання їх для формування непропорційного навантаження може негативно позначитися на професійній автономії судді та його психоемоційному стані.

Представляючи рекомендаційну частину висновку, В.Городовенко сказав, що забезпечення добробуту суддів потребує дій на індивідуальному, інституційному та державному рівнях. Він окреслив такі напрями, як створення комітетів із питань добробуту, запровадження політик зменшення навантаження, оцінювання психосоціальних ризиків, профілактика професійного вигорання, залучення фахівців із психологічної підтримки та моніторинг фізичних і цифрових загроз безпеці суддів.

Закон і Бізнес