Експертна група при ТСК дала висновок щодо правового статусу ГРД

Громадська рада доброчесності діє поза межами правового поля — не має статусу юридичної особи, керівних органів чи відповідальності, але водночас фактично реалізує владні повноваження щодо оцінки суддів. Це створює системні корупційні ризики й загрожує незалежності судової влади.

Такий висновок направлений Тимчасовій слідчій комісії ВР з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади. Його підготувала експертна група при ТСК, засідання якої відбулося напередодні, інформує «Закон і Бізнес».

Проект документа підготував голова групи, член ради Комітету НААУ з питань захисту прав людини Ігор Фомін на основі аналізу інформації, яка містилась у повідомленнях засобів масової інформації, громадських організацій стосовно можливих корупційних ризиків діяльності ВККС, ВРП.

І.Фомін зокрема зазначив, що дослідження проводилось із метою порівняти українську модель участі громадськості в оцінюванні суддів із практиками європейських демократій. Для цього він проаналізував механізми формування та повноваження аналогічних органів у Великій Британії, Німеччині та Франції. За результатами порівняльного аналізу експерт дійшов висновку, що в цих країнах участь громадських представників у процедурах добору та дисциплінарної відповідальності суддів здійснюється в межах чітко визначених правових рамок і під державним контролем, тоді як в Україні ГРД фактично функціонує без належного правового статусу та підзвітності.

«З точки зору правової системи України ця структура знаходиться поза межами цивільно-правового поля. Вона не є юридичною особою, не має статусу державної, громадської чи публічної організації. Вона не є структурним підрозділом будь-якої юридичної особи чи органу державної влади, вона не має юридично закріпленої структури керівництва і не веде будь-якого правового обліку своєї діяльності», — відзначив голова експертної групи при ТСК.

За його словами структура, яка не має правового статусу, отримала від держави владні повноваження — збирати, перевіряти й аналізувати інформацію про суддів і кандидатів на посаду судді, надавати висновки щодо відповідності критеріям професійної етики та доброчесності, а також безоплатно користуватися державними реєстрами. При цьому закон не визначає ані форми, ані процедур такого збору даних, що створює ризики порушення законодавства про захист персональної інформації без настання відповідальності.

І.Фомін звернув увагу, що ГРД самостійно ухвалила власний регламент, який за змістом наближений до статуту юридичної особи й передбачає повноваження, не встановлені законом.

Саме ця невизначеність статусу і механізмів контролю породжує корупційні ризики. «Я вважаю і звертаю вашу увагу на те, що корупційні ризики проглядаються з принципів самого формування ГРД», — відзначив голова експертної групи.

Нагадаємо, Тимчасова слідча комісія ВР з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади була утворена постановою ВР від 19.06.2025 № 4511-IX.

Її основними завданнями визначені:

1) збір, аналіз та перевірка інформації щодо можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у діяльності органів прокуратури, Нацполіції, СБУ, ДБР, НАБУ, інших органів, які здійснюють правоохоронні функції, та судів усіх рівнів, крім питань здійснення правосуддя судом;

2) оцінка ефективності дій відповідних органів у розслідуванні корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, а також виявлення системних недоліків, що спричиняють безкарність або зловживання;

3) вивчення обставин впливу, координації дій зацікавлених осіб чи виникнення конфлікту інтересів у діяльності представників правоохоронних органів при розгляді справ, пов’язаних з корупцією, бізнесом або політикою;

4) підготовка та подання Верховній Раді пропозицій щодо змін до законодавства, спрямованих на посилення прозорості, відповідальності та незалежності правоохоронних органів, судів та органів судової влади.

Головою ТСК обрано народного депутата Сергія Власенка. Експертна група є консультативно-дорадчим органом при ТСК, до складу якого входять 22 особи — представники громадських організацій, експерти з питань антикорупційної роботи.

Закон і Бізнес