Чи можна подарувати майно на «вкрай невигідних умовах» — ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Укладання договорів дарування з метою уникнення відповідальності за своїми ж зобов’язаннями не є тією обставиною, з якою законодавство пов’язує можливість визнання його недійсним з підстав укладення під впливом тяжкої обставини, обману чи фіктивності.
На цьому наголосив Касаційний цивільний суд, залишаючи в силі попередні рішення у справі №607/11806/23, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі чоловік звернувся з позовом до дружини, третя особа — приватний нотаріус, про визнання правочинів недійсними. Зазначав, що подарував дружині столярний цех з допоміжними будівлями та земельну ділянку, що придбані за кошти його матері. Остання згоди на укладання цих договорів не давала, а правочини були укладені під умовляння дружини — через наявність проваджень про стягнення з нього боргу перед ТОВ.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, у позові відмовив. Зазначив, зокрема, що доводи позивача про те, що оспорювані правочини вчинені під впливом тяжких обставин (загроза втрати майна, відкриті виконавчі провадження, судові провадження щодо стягнення понад 6 млн грн.) і з єдиним умислом зберегти майно та в майбутньому передати дочці, є безпідставними. Твердження позивача та його матері про те, що майно було придбано за її кошти з умовою передати доньці після досягнення нею повноліття, що встановлено рішенням суду, також не прийнято до уваги, оскільки предметом позову в цій справі була боргова розписка.
Своєю чергою, КЦС зазначив, що позивач, уважаючи, що договір дарування вчиняється під впливом тяжких обставин, в самому договорі зазначив протилежне, чим допустив суперечливу поведінку. А твердження про те, що спірні договори дсуперечать взятим ним зобов’язанням перед матір’ю, касаційний суд відхиляє, оскільки правові наслідки не виконання позивачем перед своєю матір’ю зобов’язань поширюються виключно на нього, а не на інших учасників цивільного обороту.
Водночас, судді Василь Крат та Дмитро Гудима в окремій думці зауважили, що, враховуючи безоплатність договору дарування та відсутність зі сторони обдаровуваного зустрічного надання для дарувальника, умови такого договору фактично немає з чим порівнювати. Інакше кажучи, такі умови не можна кваліфікувати як вкрай невигідні. Тому договір дарування не можна визнати недійсним на підставі ст.233 ЦК.