Недоторканність ВАКС

Скільки скарг розглянуто ВРП щодо суддів Вищого антикорупційного суду?

Дисциплінарна відповідальність суддів — є одним із ключових елементів суддівської підзвітності, що забезпечує баланс між незалежністю та контрольованістю судової влади, особливо зважаючи на публічні очікування та стратегічну роль Вищого антикорупційного суду. Метою цього дослідження є аналіз кількісних та якісних параметрів дисциплінарних проваджень на підставі щойно отриманої відповіді Вищої ради правосуддя.

Процедури та статистика фільтри

За загальним правилом, дисциплінарне провадження стосовно судді розпочинається після отримання Радою скарги щодо його дисциплінарного проступку.

Згідно з даними автоматизованої системи діловодства ВРП, станом на 22.07.2025 за весь час на суддів ВАКС (у тому числі його апеляційної палати) надійшло  604 дисциплінарні скарги. Окремі з них стосувалися одного судді, деякі — кількох, зокрема, коли претензії висувалися до складу колегій. Одразу зауважимо, що з цієї причини у 8 випадках ухвалювалося кілька рішень за однією скаргою.

Оскільки ВАКС розпочав роботу 5.09.2019, у цей рік надійшло лише 11 скарг на його суддів. Найбільше звернень було вже наступного року — 152. У 2021 році їх стало менше — 93. Наприкінці цього ж року розпочала роботу етична рада, яка мала оцінити доброчесність членів ВРП. Внаслідок цього більшість з них достроково залишили посади, а з 22.02.2022 Рада втратила кворум. Через це у 2022 році надійшло лише 24 скарги.

У січні 2023 року позачерговий з’їзд суддів України обрав нових членів ВРП, що дозволило відновити її роботу. Потік скарг на суддів ВАКС теж відновився: 118 — у 2023 році, 137 — у 2024-му. Станом на середину 2025 року вже зареєстровано 69 звернень, тож активність заявників зберігається.

Безумовним «лідером» є Маркіян Галабала з показником у 107 скарг (кожна шоста скарга на ВАКС стосується його поведінки). Друге і третє місце антирейтингу посідають Віктор Ногачевський (98) та екс-голова суду Олена Танасевич (81). Далі йдуть Андрій Біцюк та Віктор Маслов (по 46 скарг), Оксана Олійник (42), Віктор Панкулич (38), Леся Федорак (37), Ігор Строгий (35) та Дмитро Михайленко (32).

Процесуальні фільтри

Саме надходження скарги на суддю не означає, що він працює недоброчесно. Адже встановленню вини передує досить складна процедура дисциплінарного провадження, визначена у законі «Про Вищу раду правосуддя».

Перша стадія передбачає попередню перевірку скарги. Цим у ВРП займається дисциплінарний інспектор. Якщо він знайде у ній якісь явні формальні порушення порядку подання (наприклад, непристойні висловлювання чи образи, або претензії спрямовані до судді, повноваження якого припинилися), тоді цей інспектор залишає скаргу без розгляду та повертає її скаржнику. Таких скарг за весь час було лише 8, що становить близько 1,3%. Це свідчить про загалом належний технічний рівень оформлення скарг заявниками. Втім, існує ще один фільтр на той випадок, коли обвинувачення у бік суддів не обґрунтовані.

Так, якщо скарга не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді, не посилається на фактичні дані (свідчення, докази) або ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в рамках відповідного процесу, тоді інспектор має передати скаргу на розгляд

Дисциплінарної палати ВРП для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику. З таких підстав скарги залишалися без розгляду у 236 рішеннях. Тобто, голослівні обвинувачення стосовно суддів ВАКС, на думку ВРП, становлять близько 38%. Хоча тут варто зробити застереження, що палата може й відкрити справу, якщо підозри інспектора виявляться недоречними.

А от за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги інспектор готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи. Ці матеріали, які включають висновок дисциплінарного інспектора, передається на розгляд дисциплінарної палати ВРП.

Відмовити чи порушити?

Але ця попередня перевірка також не гарантує, що дисциплінарна справа буде відкрита і розглянута. Адже самі члени ВРП у складі дисциплінарної палати можуть відмовити у відкритті справи. За законом у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено у 4 випадках, а саме якщо:

факти неналежної поведінки судді, що повідомляються у дисциплінарній скарзі, вже були предметом перевірки та розгляду і щодо них відмовлено у відкритті дисциплінарної справи або ухвалено рішення у дисциплінарній справі;

закінчився встановлений законом строк для застосування до судді дисциплінарного стягнення;

очевидною метою подання скарги є спонукання судді до ухвалення певного судового рішення;

суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.

Рішення про відмову ухвалюється дисциплінарною палатою та оскарженню не підлягає. Таких рішень за скаргами на суддів ВАКС було ухвалено 184. Іншими словами, ще майже третина усіх випадків претензій до судів ВАКС вважаються недоречними по своїй суті.

А от рішення про відкриття дисциплінарної справи, коли ВРП зголосилася, що ознаки дисциплінарного проступку таки існують і їх варто дослідити, ухвалювалося лише 25 разів. Тобто, саме стільки скарг (від усього масиву поданих) ВРП оцінила як достатньо обґрунтовані. Решта були забраковані або… взагалі не розглянуті. Тобто це випадки, коли не було ухвалено жодного рішення!

Проігнорувати!

Виявилося, що є і такі. Зрозуміло, що статистичні дані ВРП охоплюють у тому числі останні подані скарги. Втім, відповідно до закону «Про Вищу раду правосуддя» загальна тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 18 місяців з дня отримання ВРП скарги до дня ухвалення ДП рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності. У разі порушення зазначеного строку дисциплінарне провадження підлягає закриттю за рішенням ДП.

Якщо брати до уваги день, коли ВРП надала інформацію про стан розгляду скарг (22.07.2025), то за законом вона мала ухвалити остаточні рішення за скаргами, які були подані до 22.01.2024. Але 60 з 604 скарг (майже 10%) були подані до цієї дати і по ним не було ухвалено жодного рішення. Існують матеріали, що лежать «під сукном» з 2021 року (4 скарги), 2022-го (6), 2023-го (55), 2022-го до 22.01.2024 (1).

Щоправда, при обрахуванні строків закон не враховує часу зупинення розгляду дисциплінарної справи. Втім, аби зупиняти розгляд, його необхідно хоча б почати.

Втім схоже, що ігнорування процесуальних строків - це звичайна практика роботи ВРП. Так, наприклад 6.03.2025 дисциплінарний інспектор у справі №Г-2427/0/7-21 залишив без розгляду скаргу, подану 27.04.2021 (минуло 45 місяців). Ще більші строки — у справах №№2100/0/6-21, №Л-1479/0/7-21, Н-2195/0/7-21.

А рекордсменом є справа №5360/0/6-20, де матеріали за скаргою судді ліквідованого ОАСК на суддю ВАКС лежали у ВРП 4 роки 4 місяці та 22 дні. Зрештою дисциплінарна палата все одно залишала скаргу без розгляду. Тобто в усіх цих випадках матеріали навіть не розглядалися по суті, оскільки справи не порушувалися.

Досягти успіху

У разі, коли така подія все ж стається (нагадаємо, це лише 4,14% від загальної кількості поданих скарг), починається друга стадія — розгляд дисциплінарної справи дисциплінарною палатою. У розгляді дисциплінарної справи беруть участь дисциплінарний інспектор, суддя, щодо якого відкрито провадження, та скаржник. Також можуть бути заслуханими представники сторін, свідки та інші особи, які були викликані або запрошені взяти участь у засіданні.

Учасники дисциплінарної справи мають право подавати докази, надавати пояснення, заявляти клопотання про виклик свідків, ставити запитання учасникам дисциплінарної справи, висловлювати заперечення, заявляти інші клопотання або відводи, ознайомлюватись з матеріалами справи. Для ознайомлення можуть надаватися матеріали, які безпосередньо пов’язані зі скаргою.

За результатами палата ухвалює рішення про притягнення судді до відповідальності або про відмову у цьому. Із 25-и порушених за весь час проваджень рішення про притягнення суддів ВАКС були прийняті у 19 випадках (решта — перебувають у процесі розгляду): 12 (63%) — притягнути до відповідальності; 7 (37%) — відмовити.

Якщо провести аналогію з кримінальним процесом (початком кримінального провадження за заявою, передачею обвинувального висновку до суду та проголошенням вироку, то уявити 37% виправдувальних вироків на фініші просто неможливо. З іншого боку, якщо зважити на загальну кількість скарг, успішними для скаржників (коли вони домоглися дисциплінарного покарання) виявилося лише 1,99% з усіх поданих.

Співмірність покарання

Але що це за успіх? Закон «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що до суддів може застосовуватися 6 видів дисциплінарних стягнень:

попередження;

догана — з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця;

сувора догана — з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців;

подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя — з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді;

подання про переведення судді до суду нижчого рівня;

подання про звільнення судді з посади.

Закон «Про Вищу раду правосуддя» уточнює, що вид дисциплінарного стягнення визначається на основі принципу пропорційності, зокрема, враховуються характер дисциплінарного проступку судді, його наслідки, дані, що характеризують особу судді, ступінь його вини, наявність непогашених дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

За даними ВРП, з 12 рішень про притягнення суддів ВАКС до відповідальності 11 — це попередження й одне — догана. Тобто, за весь час роботи антикорупційного суду його судді вчиняли лише легкі проступки? Така однорідність викликає об’єктивні сумніви.

Навіть ця єдина догана була винесена схоже лише тому, що питання дисциплінарної відповідальності судді ВАКС ініціювала апеляційна палата цього ж суду окремою ухвалою (див. справу №5519/0/8-24, яка, між іншим, набула досить широкого розголосу в публічній площині).

Останньою стадією дисциплінарного провадження є розгляд скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

На практиці ВРП було оскаржено 6 рішень про попередження і жодного про відмову в притягненні до відповідальності. Як стало нещодавно відомо, лише в одному випадку рішення було скасоване.

Поза досяжністю

Дані про розгляд дисциплінарних скарг на суддів ВАКС дають змогу по-новому поглянути на реальну ефективність механізмів підзвітності у межах антикорупційної інфраструктури.

Попри сотні звернень, лише в незначній частині випадків відкриваються дисциплінарні справи, і ще менше — завершуються санкціями. При цьому покарання залишаються максимально м’якими, що створює враження формального реагування. Навіть за наявності зауважень, висловлених апеляційною палатою ВАКС, реакція ВРП обмежилася винесенням лише догани.

Водночас системні затримки з розглядом, ігнорування граничних строків та значна кількість справ, які навіть не доходять до порушення провадження, засвідчують суттєві проблеми в роботі самої Вищої ради правосуддя. Це вказує на інституційну інертність та неможливість забезпечення дисциплінарної відповідальності в межах наявної моделі.

Така формальна слабкість свідчить про існування інституційної лояльності та політично мотивованої стриманості ВРП у відношенні до суддів ВАКС.

Відсутність результативного реагування ставить під сумнів ефективність моделі дисциплінарної відповідальності, яка не забезпечує баланс між суддівською незалежністю та підзвітністю.

Зрештою, судоустрій не може вважатися самодостатнім без ефективного механізму відповідальності, навіть якщо йдеться про структури, створені для боротьби з корупцією. Тож, настав час переосмислити традицію безкарності в новостворених антикорупційних органах.

Сукупність зазначених обставин не лише створює загрозу легітимності ВАКС в очах суспільства, а й формує системну кризу підзвітності в межах антикорупційної вертикалі.

Якщо незалежність суддів є гарантією справедливого правосуддя, то відповідальність — гарантія довіри до нього.

Безперечно, ВАКС було створено як бастіон проти політичної та фінансової корупції. Але бастіон, вільний від обстрілів, із часом може втратити пильність.

Закон і Бізнес