ВП ВС указала ВРП не межі її повноважень щодо оцінки ухвал суддів

Оцінка обґрунтованості процесуальних звернень належить до виключної компетенції суду, такі висновки виходять за межі повноважень дисциплінарного органу при здійсненні провадження щодо судді.

На цьому наголосила Велика палата Верховного Суду у справі №990SCGC/28/24, скасовуючи рішення Вищої ради правосуддя щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, інформує «Закон і Бізнес».

У скарзі до ВП ВС суддя просив скасувати рішення ВРП «Про скасування рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 16 червня 2021 року №1373/3дп/15-21 в частині притягнення судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Особи 1 до дисциплінарної відповідальності та ухвалення нового рішення» від 7.11.2024 №3260/0/15-24.

Згідно з обставинами дисциплінарного провадження, ТДП ВРП вирішила притягнути двох суддів Синельниківського міськрайонного суду — Дмитра Кухара та Юрія Гречка — до дисциплінарної відповідальності у виді подання про звільнення з посади. ВРП рішенням від 14.12.2023 №1321/0/15-23 відхилила скарги суддів та залишила без змін рішення ТДП ВРП.

Ю.Гречко оскаржив рішення ВРП до ВП ВС, яка задовольнила скаргу та скасувала рішення ВРП №1321/0/15-23.

Своєю чергою, ВРП ухвалила нове рішення №3260/0/15-24, застосувавши до Ю.Гречка стягнення у виді подання про тимчасове, строком на два місяці, відсторонення від здійснення правосуддя — з позбавленням права на отримання доплат та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань, що стосуються діяльності слідчого судді, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

До речі, проти такого рішення голосували три члени ВРП — Станіслав Кравченко, Сергій Бурлаков та Віталій Саліхов (на фото).

ВРП виходила з того, що посилання судді на те, що зерно кукурудзи може мати значення речового доказу у кримінальному провадженні, не є достатнім обґрунтуванням необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт. Зазначено, що ухвала також не містить посилання на будь-які матеріали або документи, на підставі яких суддя ухвалив таке рішення. Тому ВРП вважала наявним у діях судді при постановленні ухвали склад дисциплінарного проступку, передбаченого пп.«б» п.1 ч.1 ст.106 закону «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII.

У в постанові від 26.06.2025 ВП ВС зазначила, що обґрунтованість ухвали слідчого судді про арешт тимчасово вилученого майна повинна бути в межах, які не розкривають таємницю досудового розслідування, проте в ній повинні бути наведені аргументи, що переконали суддю у задоволенні чи відхиленні такого клопотання. Водночас ВРП не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення, перевіряти його правовий зміст.

Оцінка обґрунтованості процесуальних звернень належить до виключної компетенції суду як органу, який здійснює правосуддя, такі висновки виходять за межі повноважень дисциплінарного органу при здійсненні дисциплінарного провадження щодо судді, оскільки є власною оцінкою ВРП та її дисциплінарною палатою процесуального клопотання слідчого.

З огляду на це ВП ВС констатувала, що оскаржуване рішення ВРП не може вважатися вмотивованим, а тому підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.52 закону «Про Вищу раду правосуддя» №1798-VIII.

Закон і Бізнес