Закриття кримінального провадження у зв’язку з невстановленням особи, яка вчинила злочин, хоча потерпілий вказує на кокретного винуватця, є істотним порушенням.
На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у справі №552/6926/23, інформує «Закон і Бізнес».
Суди попередніх інстанцій закрили це кримінальне провадження у зв’язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.140 («Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником») КК, та закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
У касаційній скарзі потерпіла стверджувала, що апеляційний суд безпідставно не взяв до уваги її доводів про відсутність у матеріалах справи підтвердження здійснення слідчих дій, які були б спрямовані на розкриття кримінального правопорушення, та її заперечення щодо висновку про невстановлення винуватої особи.
ККС зазначив, що в провадженні, де потерпілий вказує на конкретну особу як на таку, що вчинила кримінальне правопорушення щодо нього, орган досудового розслідування має вирішити питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, а за її встановлення — про наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи, про достатність доказів для доведення винуватості конкретної особи в суді, про наявність/ відсутність підстав до звільнення від кримінальної відповідальності конкретної особи.
У свою чергу суд під час вирішення питання про закриття кримінального провадження має враховувати, чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження.
Натомість апеляційний суд не надав належної оцінки доводам потерпілої про вчинення кримінального правопорушення конкретною особою, про недотримання органом досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, про те, що органом досудового розслідування не вжито належних заходів для встановлення винуватої особи, а також не звернув уваги на посилання потерпілої на протокол допиту, в якому остання вказала на лікаря, який оглядав її при зверненні, і свідків, які можуть підтвердити обставини неналежного виконання медичними працівниками своїх професійних обов’язків під час обстеження потерпілої та невиконання нормативів надання медичної допомоги під час пологів.
Тому колегія суддів погодилася із доводами потерпілої про необґрунтоване закриття провадження на підставі п.31 ч.1 ст.284 КПК та недотримання судами попередніх інстанцій вимог стст.370, 419 КПК.
Крім того, ККС нагадав, що кримінальний процесуальний закон не передбачає такого способу повідомлення в кримінальному провадженні, як направлення текстового повідомлення у додатку «Viber» за певним номером телефону за відсутності відповідної заяви від особи про те, що вона бажає бути повідомленою в такий спосіб.

Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Катування після отримання доказів
03.06.2025
Що не так із рекордними заставами у WCC-провадженнях і як варто змінити підхід щодо їх внесення
16.05.2025
Закриття справи за строком давності унеможливлює встановлення винуватості особи — Черкаський АС
12.05.2025
Доводити невинуватість нововиявленими обставинами слід протягом 3 місяців від їх виявлення — ВС
24.04.2025
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!