Чи є строк давності для перевірки дисертації на плагіат — ВС

Виявлення плагіату в наукових роботах, захищених до 2014 року, не є ретроспективним застосуванням відповідальності, а радше інструментом для захисту порушених авторських прав та забезпечення академічної доброчесності.

На цьому наголосив Касаційний адміністративний суд, частково скасувавши попередні рішення у справі №560/8264/24, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі особа звернувся з позовом до НАЗЯВО, в якому просив, зокрема, визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань етики НАЗЯВО від 4.04.2024 №29(94) «Про внесення на розгляд НАЗЯВО подання про наявність у дисертації кандидата медичних наук Особа 1 «Морфологічні різновиди папілярного раку щитоподібної залози та прогноз хвороб» фактів академічного плагіату». Серед іншого, стверджував, що не зобов’язаний дотримуватися вимог законодавства, якого не існувало на момент написання і захисту дисертації.

Суди перших двох інстанцій дійшли висновку, що незалежно від періоду часу, коли відбувся захист, можлива перевірка дисертації на наявність фактів академічного плагіату та текстових запозичень без посилання на джерело. Особа 1, використовуючи фрагменти дисертації свого наукового керівника, був зобов’язаний посилатися на джерело.

Своєю чергою, КАС зазначив, що незалежно від часу захисту наукової роботи плагіат завжди визнавався порушенням етичних норм у сфері науки та освіти і збереження «скомпрометованої» роботи (з плагіатом, фабрикацією чи фальсифікованої) як зразка для інших суперечило б принципам академічної доброчесності.

Суд підкреслив, що закон «Про вищу освіту» від 1.07.2014№1556-VII не має зворотної дії в часі, проте запроваджує механізми, які дають змогу здійснювати перевірку дисертацій та/або наукових статей на академічний плагіат, тобто, регулює триваючі правовідносини автора наукової роботи та необмеженої кількості користувачів такої роботи.

Якщо дисертація містить плагіат, то порушення авторських прав інших осіб є не одномоментним актом, а триваючим порушенням. Кожне подальше використання твору, що містить плагіат, або його доступність для необмеженого кола осіб, продовжує завдавати шкоди авторам оригінальних джерел.

Таким чином, КАС констатував, що перевірка робіт на плагіат, незалежно від дати їхнього захисту, є необхідною для припинення триваючих порушень, а виявлення плагіату в уже захищеній раніше дисертації не порушує принцип незворотності дії закону в часі.

Також КАС зауважив, що перевірка фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації може бути проведена у будь-який час, незалежно від часу захисту наукової роботи, за умови дотримання визначеної законодавством адміністративної процедури, оскільки академічна доброчесність вважається одним із найвищих пріоритетів у науковій (творчій, освітній) діяльності.

З огляду на те, що плагіат як привласнення чужих ідей чи текстів без посилання на джерело завжди вважався порушенням у науковій практиці, КАС констатував, що перевірка дисертації Особи 1 на плагіат у 2023—2024 роках є правомірною, оскільки закон №1556-VII регулює триваючі правовідносини, пов’язані з академічною доброчесністю, незалежно від дати захисту дисертації.

Закон і Бізнес