Адвокати виступають за створення реєстру правопорушень у сфері охорони ПЗФ

Саме лише посилення відповідальності за порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, хоча і сприятиме збереженню природних ресурсів, водночас не усуває існуючих корупційних ризиків.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НААУ.

На це звернули увагу у Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань аграрного, земельного та довкілевого права за підсумками аналізу проекту закону № 11309 від 31.05.2024 про внесення змін до статті 91 Кодексу про адміністративні правопорушення, який Верховна Рада ухвалила за основу.

Сьогодні ст. 91 КУпАП передбачає штраф: для громадян - від 9 до 24 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; для посадових осіб - від 15 до 30 мінімумів. Проектом пропонується збільшити санкції: від 500 до 1000 та від 1000 до 1500 відповідно.

У НААУ нагадали, що ст. 16 Конституції зобов’язує державу забезпечувати екологічну безпеку та підтримувати екологічну рівновагу. І посилення відповідальності має превентивний характер, що в цілому сприятиме збереженню природних ресурсів. У той же час зміни не усувають корупційних ризиків, які проявлятимуться у зловживанні дискреційними повноваженнями контролюючих органів, уповноважених складати протоколи та накладати штрафи за правопорушення. У зв’язку із цим, вважають адвокати, доречним було б регламентувати фіксацію таких порушень та передбачити обов’язкові фото-, відеофіксацію.

Крім того, чинна редакція ст. 91 КУпАП не містить переліку дій, які мають ознаки правопорушень, та ступінь шкоди, за яку застосовується відповідальність. Отже існують ризики непрозорого тлумачення складу правопорушення.

Їх можна було б знизити за рахунок створення відкритого реєстру правопорушень у сфері охорони природно-заповідного фонду, посилення громадського контролю та забезпечення участі громадськості у прийнятті рішень.

В цілому ж відсутність системного підходу до впровадження змін притягнення до відповідальності у сфері охорони навколишнього природного середовища несе ризики ухилення від неї. Зокрема, формалізм у доказуванні складу правопорушення та неналежне оформлення матеріалів адміністративної справи контролюючими органами, пропуск строків притягнення до відповідальності, невизначеність меж відповідальності суб’єкта, зловживання правом на оскарження адміністративних санкцій.

Тож, хоча проект 11309 є важливим кроком у напрямі посилення охорони природно-заповідного фонду України, водночас, потребує запровадження додаткових механізмів належної реалізації ст. 91 КУпАП.

Закон і Бізнес