Починаючи з 2021 року, законами про державний бюджет встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн.), який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Такого висновку дійшла Велика палата ВС, скасувавши попередні рішення у справі №240/9028/24 та ухваливши нове — про відмову в позові, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі 8.02.2024 ВРП прийняла рішення про звільнення позивачки з посади судді Вищого адміністративного суду у відставку. Натомість, позивачка вважала, що відповідач протиправно нарахував та виплатив їй суддівську винагороду, допомогу на оздоровлення та вихідну допомогу за нормами закону «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010 №2453-VI, а не із застосуванням посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIІІ. Також, на її думку, протиправно застосував прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 грн. замість прожиткового мінімуму станом на 1 січня відповідного календарного року.
Суди попередніх інстанцій позов задовольнили.
Водночас, ВП ВС зазначила, що для суддів ВССУ, ВГСУ, ВАСУ, які виявили бажання звільнитися у відставку, відповідні гарантії, визначені у пп.143, 144 розд.XII «Прикінцеві та перехідні положення» закону №1402-VIII, починають діяти саме з моменту прийняття ВРП рішення про їх відставку, а не з моменту набрання чинності законом «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України» від 21.11.2023 №3481-IX.
На час виникнення спірних правовідносин на підставі п.7 розд.XII «Прикінцеві та перехідні положення» закону №1402-VIII суддівська винагорода для суддів ВАСУ визначалася законом №2453-VI. Отже, відповідач правомірно нараховував і виплачував позивачці суддівську винагороду, допомогу на оздоровлення та вихідну допомогу у зв’язку з відставкою із застосуванням положень закону №2453-VI.
Також ВП ВС зазначила, що безсумнівно розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено в законі «Про прожитковий мінімум». Цим законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.
Водночас законодавець починаючи з 2021 року в законах про державний бюджет на відповідний рік окремими приписами цих законів встановлював на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина – встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
З огляду на це, ВП ВС не погодилася з висновком судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій ВАСУ щодо проведення неповного розрахунку при звільненні та виключенні позивачки зі штату суду.

Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Легалізація перебування іноземців в Україні та захист від примусового повернення — огляд КАС
30.09.2025
Орендна плата за землю, звільнення держслужбовця та арешт рахунків виконавцем — огляд КАС
23.09.2025
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!