ЄСПЛ відмовив Порошенку

Європейський суд з прав людини відмовив підсанкційному олігарху та лідеру фракції «Європейська солідарність» Петру Порошенку в забезпечувальних заходах.

Про це «ЗіБ» стало відомо від власних джерел в ЄСПЛ.

За наявною інформацією, П.Порошенко звернувся до Страсбургу із клопотанням про застосування тимчасових (забезпечувальних) заходів згідно зі ст.39 Регламенту Суду. Зокрема, лідер «ЄС» просив ЄСПЛ дати вказівки Уряду України зняти санкції на час розгляду його скарги.

Утім, клопотання було відхилено, оскільки, як відзначають фахівці в цій галузі, забезпечувальні заходи до таких випадків не застосовується. За прецедентною практикою, Суд задовольняє такі клопотання лише у виняткових випадках, коли не вжиття таких заходів призведе до того, що заявники зіткнуться з реальним ризиком незворотної шкоди.

Як відомо, минулого місяця згідно з указом Президента «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 лютого 2025 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 12.02.2025 №81/2025 до П.Порошенка безстроково запроваджені санкції, зокрема, через його зв’язки з рф на шкоду нацональним інтересам.

Як повідомлялося, всупереч рішення РНБОУ, П.Порошенко на посаді міністра закордонних справ здав ЧФ росії, домовився із С.Лавровим у Москві, грубо порушив рішення РНБО та заклав основи для окупації Криму. Таких висновків дійшли експерти, проаналізувавши наслідки діяльності П.Порошенка на посаді міністра у період з 9.10.2009 до 11.03.2010.

Експерти також відзначають, що у цей час він тотально залежав від росії бізнесом та заробітками у рф. Серед іншого, на той час він майже завершив угоду про купівлю «Севморзаводу», а тому мав особисту зацікавленість у продовженні перебування флоту рф у Криму для ремонту її кораблів.

Також експерти нагадують, що у період перебування на посаді міністра закордонних справ П.Порошенко безпосередньо приймав участь у процесах, що передували укладенню Харківських угод, наслідки яких спричинили підрив обороноздатності України, втрату контролю над Чорноморським флотом, окупацію росією Автономної Республіки Крим та початок військової агресії проти України. Адже він брав активну участь в інформаційній та правовій легалізації Харківських угод, зокрема, публічно називаючи ці угоди «мистецтвом компромісу».

Зокрема, свій перший візит у статусі міністра закордонних справ П.Порошенко здійснив саме до Москви — 23.10.2009. І його слова під час прес-конференції вочевидь суперечать рішенню РНБОУ від 16.05.2008 «Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави», зокрема пп. «д», «е» п.16, які передбачали «підготувати у двомісячний строк та забезпечити внесення в установленому порядку законопроекту щодо припинення з 2017 року дії міжнародних договорів про тимчасове перебування на території України Чорноморського флоту Російської Федерації».

«Я хотел бы задекларировать совершенно ответственно: Киев как и Москва не хотят пересмотра базовых соглашений по Черноморскому флоту», — відповів П.Порошенко на запитання журналіста (див. відео).

При цьому, за наявною інформацією, в 2009—2010 рр. П.Порошенко неодноразово отримував доповіді від СБУ, ГУР МО, Міністерства оборони про проведення підривної діяльності ЧФ рф проти України. Проте, жодних заходів для припинення такої підривної діяльності та захисту інтересів держави П.Порошенко не вжив, а, навпаки, в числених інтерв’ю запевняв у вигідності підписання Харківських угод для України.

Як зазначають експерти, тим самим він поширював російські наративи на шкоду державній та інформаційній безпеці України, надаючи допомогу рф в проведенні підривної діяльності проти України, що призвело до укладення Угоди від 21.04.2010 (Харківської угоди) між Україною та рф, якою продовжили строк перебування чф рф на території України на 25 років, що спричинило нарощування особового складу, модернізацію військ, озброєнню, що були використані для окупації АР Крим та подальшого повномасштабного вторгнення рф до України.

Також експерти звертають увагу, що П.Порошенко мав особистий матеріальний (економічний) мотив щодо підтримання економічних відносин з рф.

Наразі П.Порошенко вже є підозрюваним у державній зраді у справі щодо торгівлі із так званими «ЛНР» і «ДНР». Ще одна з кримінальних справ може стосуватися легалізації лідерів цих терористичних організацій під час підписання Мінських угод.

Закон і Бізнес