Суд зобов’язаний перевірити підстави для застосування санкцій — ВП ВС

Ніщо прямо не забороняє українським судам розглядати підстави для тверджень проти підприємства-заявника або оцінювати достовірність інформації, наданої СБУ на підтримку запровадження санкцій.

З огляду на такий висновок Європейського суду з прав людини, Велика палата ВС скасувала попередні рішення та повернула справу №800/162/16 на розгляд Касаційного адміністративного суду, інформує «Закон і Бізнес».

У рішенні від 16.10.2025 у справі «ТОВ «М.С.Л.» проти України», яке набуло статусу остаточного 16.01.2026, ЄСПЛ констатував порушення з боку України стосовно заявника. Зокрема, ст.1 Першого протоколу до конвенції — через втручання в його майно у формі блокування активів, яке не супроводжувалося достатніми процесуальними гарантіями від свавілля; ст.13 конвенції — через відсутність ефективного національного засобу юридичного захисту.

У рішенні ЄСПЛ ідеться про те, що жодної змістовної судової оцінки рішень про накладення санкцій на підприємство-заявника проведено не було. Натомість ВС обмежився аналізом виключно питання відповідності рішення РНБО та указу Президента від 16.09.2015 №549/2015 формальним вимогам закону «Про санкції» №1644-VIІ та не розглянув суть обвинувачень СБУ щодо підприємства-заявника.

ЄСПЛ зауважив, що залишилося нерозглянутим ключове юридичне питання, а саме чи, незважаючи на відсутність власників з рф у його корпоративній структурі, підприємство-заявник фактично контролювалося суб’єктами держави-агресора і чи вчинило воно будь-які дії, що становили загрозу національній безпеці України,.

Крім того, високі судді звернули увагу і на те, що в Конституції України чи будь-якому іншому положенні національного законодавства, якщо тлумачити його у звичайному значенні використаної в ньому мови, ніщо прямо не забороняло українським судам розглядати підстави для тверджень проти підприємства-заявника або оцінювати достовірність інформації, наданої СБУ на підтримку цих тверджень. Натомість судовий контроль не включав будь-якої перевірки того, чи ґрунтувався указ №549/2015 на достатньо значних фактологічних підставах, або чи були фактологічні твердження щодо підприємства-заявника обґрунтованими.

З огляду на констатовані порушення прав заявника, ВП ВС своєю чергою дійшла висновку, що належним заходом індивідуального характеру для відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який заявник мав до порушення конвенції, буде повторний розгляд справи КАС.

Закон і Бізнес