Штрафні санкції, виконання зобов’язань під час дії військового стану — огляд КГС

Саме суд першої та апеляційної інстанцій користується певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи наявність і розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення.

На це звернув увагу Касаційний господарський суд, погоджуючись із попередніми рішеннями у справі №916/628/22, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі ДП «Енергоатом» звернулося з позовом до ТОВ про стягнення пені та штрафу. ТОВ звернулося із зустрічною позовною заявою до ДП «Енергоатом» про стягнення пені. Позов обґрунтовано тим, що замовник, порушивши умови договору, несвоєчасно оплатив виконані роботи.

Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позовні вимоги основного та зустрічного позовів задоволено частково. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що відповідач за первісним позовом не заперечував проти нарахування позивачем за первісним позовом сум неустойки за спірним договором.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода відповідача за зустрічним позовом з рішеннями судів попередніх інстанцій про стягнення з нього пені.

Своєю чергою, КГС зазначив, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення розміру штрафних санкцій. Відповідно, це питання вирішується господарським судом згідно зі ст.86 ГПК, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

КГС констатував, що в цій справі суд апеляційної інстанції, забезпечуючи баланс інтересів сторін, з метою недопущення фактичного звільнення від сплати погоджених сторонами договору штрафних санкцій без належних правових підстав зазначив, що відповідач за зустрічним позовом протягом спірного періоду (з дати підписання акта про виконані роботи до останньої оплати за виконані роботи підрядником – 12.07.2022) працював, незважаючи на введений воєнний стан в Україні та повномасштабну воєнну агресію рф проти України.

Натомість, виключно віднесення введеного в Україні воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування таких обставин у конкретних правовідносинах та неможливість виконання відповідачем за зустрічним позовом господарських зобов'язань за договором у частині своєчасної оплати за виконані роботи.

Крім цієї справи, в оновлений огляд практики КГС з вирішення господарських спорів в умовах воєнного станувключені низка інших.

Для зручності в огляді виокремлені розділи щодо застосування постанови КМУ «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації» від 3.03.2022 №187, договірних правовідносин, особливостей здійснення виконавчого провадження в умовах воєнного стану та процесуальних питань.

Закон і Бізнес