Чи зможе військова адвокатура забезпечувати захист інтересів військовослужбовців

Підпорядкованість військовому командуванню унеможливлює незалежне виконання професійних обов’язків адвоката. Більше того, це прямо суперечить міжнародним стандартам адвокатської незалежності

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НААУ.

На це звернула увагу голова Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Лідія Ізовітова під час виступу на 53 Європейській конференції президентів адвокатур, що проходила у Відні.

Українську делегацію на заході представили також заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій, секретар РАУ Ігор Колесников та член РАУ від Рівненської області Ганна Лазарчук.

Очільниця НААУ нагадала учасникам конференції, що вже сьогодні в Україні голова Верховного Суду наголошує на необхідності внесення змін до Конституції з метою створення військової юстиції, зокрема військових судів, військового публічного обвинувачення та інституту військових адвокатів. Це, на його думку, забезпечить належний рівень фаховості у здійсненні правового захисту військовослужбовців.

Однак ініціатива створення військової адвокатури як окремої інституції викликає занепокоєння, бо може призвести до скасування встановлених професійних стандартів, а також створить загрозу незалежності правозахисної діяльності та ефективному забезпеченню прав військовослужбовців.

Л.Ізовітова пояснила, що ключовою загрозою є ризик втрати незалежності адвокатів, які працюватимуть у цій структурі. Адже військова служба ґрунтується на принципах (централізація, субординація та беззаперечне виконання наказів), які суперечать основоположним засадам незалежності адвокатури та верховенства права (незалежність, професійна автономія та пріоритет прав людини).

А принцип єдиноначальності закріплює повноваження командирів щодо прийняття рішень, що створює ризик впливу на адвокатів, які можуть опинитися під адміністративним або дисциплінарним тиском. Тож Упровадження військових стандартів управління у сфері адвокатури неминуче позначиться на її незалежності. Це може не лише підірвати основи адвокатської діяльності, а й створити ризики порушення прав військовослужбовців, яких адвокат має захищати.

Також очільниця НААУ, РАУ повідомила, що один із територіальних центрів комплектування звинуватив 36 українських адвокатів у протиправних діях по зриву мобілізаційного процесу та  створення умов для ухиляння військовозобов’язаних від призову. У відповідь Рада адвокатів України зробила заяву, що насправді  такі дії є реалізацією їхніх законних повноважень, повʼязаних з наданням професійної правничої допомоги клієнтам - громадянам України, які є військовозобовʼязаними. І подібний тиск на адвокатів з боку військової влади (навіть без створення військової адвокатури), є показовим прикладом потенційних загроз у майбутньому.

Тож постає питання, чи зможе військова адвокатура забезпечувати захист інтересів військовослужбовців та самих військових адвокатів? Відповідь однозначно негативна.

Більше того, наслідком стане послаблення гарантій адвокатської діяльності та незалежності адвокатури через впровадження принципів військової служби. Бо підпорядкованість військовому командуванню унеможливлює незалежне виконання професійних обов’язків адвоката. Більше того, це прямо суперечить міжнародним стандартам адвокатської незалежності, зокрема Основним принципам ООН щодо ролі адвокатів та міжнародним стандартам правосуддя.

Альтернативним рішенням, на думку НААУ, має стати посилення правових гарантій для адвокатів, які здійснюють захист військовослужбовців, без створення окремого військового інституту адвокатури.

Користуючись нагодою, Л.Ізовітова також звернулася до президентів європейських асоціацій адвокатів, присутніх у цьому залі конференції, та висловила глибоку вдячність за широку підтримку та неоціненну допомогу, надану у важкі часи для України.

Закон і Бізнес