Акт перевірки уповноваженого органу не може бути єдиним і достатнім доказом порушення природоохоронного законодавства, а має оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами.
Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду, залишаючи без змін попередні рішення у справі №922/618/22, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції до підприємства про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Позов ґрунтувався на фактах незаконної вирубки дерев лісництва; забору води без спеціального дозволу, її передачі населенню без відповідного дозволу та засмічення територій ландшафтного парку «Ізюмська лука» та пам’ятки природи «Гора Крем’янець».
На підтвердження обставин порушень підприємством законодавства про природно-заповідний фонд, лісового законодавства та законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів позивач надав акт перевірки.
Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову, аргументуючи це недоведенням складу правопорушення, зокрема факту заподіяння шкоди, наявності вини відповідача та обґрунтованого розрахунку збитків, які прокуратура оцінила у понад 1,67 млн грн.
Суди попередніх інстанцій здійснили оцінку акта перевірки як доказу в контексті належності та вірогідності доказу з урахуванням установлених обставин (відсутності підписів посадових осіб, які здійснювали перевірку; відсутності детальних відомостей щодо кількості пнів, інформації стосовно діаметру пнів, їх опису та характеристики; відсутності в акті інформації щодо ознак ступеня припинення росту дерев, що є базою для обрахунку розміру шкоди за незаконну вирубку дерев), а також того, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач здійснює господарську діяльність із централізованого водопостачання та/або водовідведення та є підприємством питного водопостачання.
Своєю черго, колегія КГС наголосила, що відшкодування шкоди можливе лише за умови належного документального підтвердження всіх зазначених елементів. Недостатньо просто зафіксувати порушення в акті — необхідно, щоб його висновки базувалися на достовірних доказах, зокрема детальній фіксації параметрів порушення (кількість зрубаних дерев, їх діаметр, ступінь пошкодження тощо).
Натомість, відсутність належного документального підтвердження обставин порушення та розміру шкоди виключає можливість притягнення до відповідальності.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!