Суддя не відповідає за те, що ЗМІ й прокурор не дочекалися засідання — рішення ДДП ВРП

Суддя не зобов’язаний перевіряти особистість усіх людей, які перебувають в залі засідання. А тим більше нести відповідальність за інформацію, яку вони повідомляють у коридорі суду.

З цих підстав друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя одноголосно відмовила у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Київського апеляційного суду Івана Рибака, інформує «Закон і Бізнес».

Суть скарги зводилася до того, що журналісти не змогли взяти участь у розгляді апеляції, оскільки невстановлена особа вийшла із залу судового засідання і повідомила, що засідання не відбудеться. Тому прокурор та представники ЗМІ залишили будівлю суду. А згодом з’ясувалося, що засідання таки відбулося, і колегія суддів Київського АС частково скасувала ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва.

Доповідач у справі Роман Маселко наполягав, що саме головуючий повинен був з’ясувати поважність причини неявки прокурора в засідання, а тому запропонував довідкрити дисциплінарну справу за ініціативою палати через порушення ним процесуальних норм. Проте голоси поділилися нарівно, отже така пропозиція була відхилена.

Своєю чергою, І.Рибак звернув увагу, що скаржник у цій справі як представник ЗМІ, взагалі не є учасником процесу, а, як зауважив Р.Маселко у висновку, є громадським «сторожовим псом». Отже, його права жодним чином не порушені.

Також суддя зазначив, що головуючий повинен з’ясувати тільки особистість учасників на початку процесу. «Головуючий не може кожні 15 хвилин виходити в коридор і цікавитися, хто там перебуває», — пояснив він. Адже, за загальними вимогами КПК, на початку засідання секретар судового засідання перевіряє документи учасників процесу і оголошує про їх присутність.

Також, відповідаючи на запитання доповідача, суддя пояснив, що особистість інших осіб, які перебувають в залі в якості вільних слухачів, не з’ясовується. Отже, не може знати, то вийшов із зали засідання і що повідомив особам, які перебувають в коридорі.

Крім того, як звернув увагу І.Рибак, жодних негативних наслідків від винесеного рішення щодо повернення справи до суду першої інстанції не настало, оскільки апеляційний суд не міг не відреагувати на допущені процесуальні порушення.

Й, аби уникнути повторення таких ситуацій, учасники процесу повинні цікавитися саме у головуючого, чи відбудуться слухання у призначений день, а не орієнтуватися на інформацію невідомої особи.

Урешті-решт, члени палати одноголосно відмовили у притягненні І.Рибака до дисциплінарної відповідальності, учергове залишивши без задоволення наполягання Р.Маселка покарати суддю.

Це рішення є остаточним, оскільки заявникові не було надано дозвіл на його оскарження.

Закон і Бізнес