Як має проводитися освідування особи та відібрання зразків для експертизи — огляд ВС

Використання експертом в якості зразка голосу особи запису її допиту як свідка у кримінальному провадженні, не призводить до недопустимості висновку експерта в аспекті приписів п.1 ч.3 ст.87 КПК.

На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, залишаючи в силі ухвалу апеляційного суду в справі №646/8454/17, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі заступник начальника відділу Головного управління Національної поліції у Харківській області обвинувачувався у наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди.

Вироком суду його визнано невинуватим за ч.3 ст.368 КК та ч.3 ст.369 КК і виправдано на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК за недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим. Ухвалою апеляційного суду вирок залишено без змін.

Сторона обвинувачення у касаційній скарзі наголошувала на безпідставності визнання недопустимими висновків комплексної судово-криміналістичної експертизи відео-, звукозапису та судово-лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення внаслідок використання експертом копій фонограм допиту досліджуваної особи.

Своєю чергою, ККС зазначив, що зразки, які отримуються для проведення експертного дослідження, самі по собі не містять обставин, що входять до предмета доказування у кримінальному провадженні, а відтак не мають доказового значення.

У цій справі відеозапис допиту свідка, якого в подальшому було визнано підозрюваним, використано виключно в якості зразка голосу для проведення експертного дослідження, у ході якого інформативні дані, що були отримані під час допиту цієї особи, не використовувалися.

Водночас, ККС констатував, що наведене не змінює обґрунтованості висновків апеляційного суду щодо недопустимості протоколів про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а також похідних від них протоколу огляду предметів та висновку комплексної судової криміналістичної експертизи з підстав недотримання приписів ст.290 КПК та, як наслідок, не впливає на суть постановленого цим судом рішення.

Також до тематичного огляду ККС щодо проведення освідування особи та відібрання зразків для експертизи (рішення, внесені до ЄДРСР, за період з 2018 року до липня 2024 року) включені й інші справи.

Зокрема, ВС звертав увагу, що правила ст.241 КПК не передбачають, аби добровільна згода особи на освідування була виражена у письмовій формі. Водночас, процесуальним законом не передбачено забезпечення обов’язкової участі захисника під час проведення освідування.

Крім того, ВС наголошував, що приписами стст.241, 245 КПК встановлено обов’язок прийняття дізнавачем, слідчим, прокурором постанови під час проведення освідування та відібрання біологічних зразків у особи для проведення експертизи. Зразки почерку та підписів не є біологічними зразками, а тому їх отримання за згодою обвинуваченої без відповідної постанови не є порушенням вимог кримінального процесуального закону і не зумовлює визнання недопустимими доказів, отриманих у результаті цієї слідчої дії. Так само зняття відбитків пальців не є відібранням біологічним зразків.

Закон і Бізнес