Що заважає АРМА працювати?

або Як завдяки менеджменту агентства арештовані активи перетворюються на збиткові об’єкти

Нещодавно громадська рада при Агентстві з розшуку та менеджменту активів звинуватила агентство у непрозорості та створенні штучних перешкод для роботи й склала повноваження, а на сайті Кабміну з’явилась петиція про звільнення голови Олени Думи.

Так склалося, що АРМА від моменту його утворення не щастить з керівниками. Адже діяльність очільників супроводжувалася скандалами та кримінальними справами. І схоже, що чинна голова агентства, яка продовжила роботу своїх попередників і не виправила їхніх помилок, не стане винятком.

Так, однією із ключових претензій до роботи АРМА залишається якість організації управління активами, арештованими в рамках кримінальних проваджень.

Яскравим прикладом, що набув широкого розголосу у ЗМІ, є Новояворівська та Новороздільська теплоелектроцентралі. З підприємств, що до арешту сплачували податки, забезпечували теплом та енергією громадян двох районів на Львівщині, а своїх працівників роботою і зарплатою, завдяки менеджменту АРМА перетворилися на збиткові об’єкти. Сума офіційно зафіксованих збитків сягнула 557,6 млн грн.!

Тобто сьогодні не йдеться про збереження і збільшення економічної вартості цих активів (що є однією із умов організації процесу управління). Навпаки, підприємства потребують постійних дотацій з бюджету. Більше того їх робота супроводжувалася загрозами зриву опалювальних сезонів та виникнення надзвичайної ситуації внаслідок зупинки роботи генеруючих об’єктів.

Цікаво, що ці проблеми та критичну ситуацію було використано, аби запровадити й застосувати виключну процедуру обрання управителя прямим рішенням Кабміну поза конкурсом. Останнє розпорядження з цього питання було прийнято у 2021 році. І до сьогодні конкурс на відбір управителя, передбачений законом, не оголошувався. Тобто, О.Дума, посівши крісло очільника АРМА, погодилася із таким станом речей.

Що ж заважає працювати? Судячи з кількості ініційованих законопроектів, винен закон. Так, лише протягом 2024 року до парламенту подано щонайменше 8 проектів змін до закону про АРМА. Вони покликані встановити чіткий і прозорий механізм відбору управителів активами, вдосконалити управління грошовими коштами в іноземній валюті, переглянути підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Нацагентства, підвищити ефективність управління активами, визначити особливості передачі в управління культурних цінностей, посилити контрольні повноваження громадської ради. Тож, можливо, розмовами про реформування законодавства прикривають нездатність або небажання виконувати чинні норми?

А можливо піар просто заміщує реальну роботу? На користь цього припущення свідчить остання заява О.Думи про збільшення рішенням Уряду повноважень АРМА. Але згідно зі ст.19 Конституції органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Іншими словами, встановлення обсягу повноважень — виключна компетенція Верховної Ради. Кабмін аж ніяк не може це робити.

Що ж відбулося насправді? По факту АРМА лише визначили співвиконавцем у виконанні низки міжнародних зобов’язань (щось на зразок доручення Кабміну центральним органам виконавчої влади). Фактично керівниця вирішила подати інформацію максимально гучно.

І неможливо не згадати про зворотний бік роботи відомства. Нещодавно на наш запит Шевченківська окружна прокуратура м.Києва повідомила, що в управлінні поліції цього району знаходиться 11 кримінальних справ за фактами можливих протиправних дій керівництва та співробітників АРМА. Така кількість справ, які прямо пов’язують з АРМА, в одному районі — інформація, яка може бути свідченням критичних проблем у роботі державного органу.

Крім цього, у липні цього року Державна аудиторська служба завершила перевірку АРМА. Її результатами зацікавилися у Департаменті захисту національної державності СБУ, а висновки потрапили у матеріали ще одного кримінального провадження про незаконні дії з арештованим майном, яке знаходиться у Нацполіції Печерського району. На початку серпня свій аудит АРМА розпочала Рахункова палата.

Зрозуміло, що петиція про звільнення О.Думи сама по собі не вирішить проблем, навіть якщо набере необхідну кількість голосів. Але вона може привернути увагу та дати поштовх до початку їх розв’язання тими інструментами, що вже передбачені законодавством.

Маються на увазі чинні механізми контролю за діяльністю агентства, передбачені законом про АРМА, які повною мірою сьогодні не реалізовані. Їх передбачено три:

По-перше, щороку має проводиться незалежна зовнішня оцінка діяльності відомства так званою комісією із зовнішнього контролю. До її складу входять три особи яких визначають відповідно Президент, Верховна Рада та Кабмін. Це дуже авторитетна комісія, бо кваліфікаційні вимоги до її членів дуже високі:

мінімум десятирічний досвід роботи в органах досудового розслідування, прокуратури, адвокатурі, наукових установах, судах в іноземних державах або в міжнародних організаціях,

знання та навички для проведення такої оцінки,

бездоганна ділова репутація.

По-друге, це — щорічний зовнішній аудит діяльності АРМА. Він проводиться виключно міжнародною або національною аудиторською компанією, яка є визнаною та має високу ділову репутацію на ринку України.

По-третє, повинен діяти громадський контроль. Він забезпечується через громадську раду при Національному агентстві, склад якої затверджується головою АРМА з 9 осіб на підставі результатів конкурсу.

Але крім цих механізмів контролю, в тих випадках, коли порушення вже сталося, безумовно необхідна реакція правоохоронних органів. Так, днями по ситуації, що склалася з майном, обладнанням та устаткуванням на згаданих ТЕЦ, ми подали до Національного антикорупційного бюро заяву про вчинення кримінального правопорушення. Адже саме в діяльності керівництва АРМА були виявлені ознаки цілої низки злочинів. Будемо сподіватися, що виявленим нами фактам буде дано належну оцінку.

Закон і Бізнес