Все добре… на папері

Чи готовий парламент реформувати неефективне АРМА?

Агентство з розшуку та менеджменту активів, утворене ще у 2016 році, досі не налаштувало робочі процеси! Напрацювати для відомства рекомендації щодо збереження економічної вартості переданих активів та генерування надходжень до держбюджету взялася Рахункова палата. Днями вона розпочала свій аудит. Втім, уже сьогодні зрозуміло, що тут існують системні проблеми. Це підтверджує і шлейф скандалів та кримінальних проваджень.

«Рекордні» показники

Нагадаємо, основними завданнями Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів є формування та реалізація державної політики у сферах:

виявлення та розшук активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

З презентації останнього звіту АРМА про результати діяльності можна дізнатися, що 2023 рік став переламним та рекордним. Гасла ілюструються «рекордними» показниками. Надходження до Держбюджету за звітний рік склали 191 млн грн, з яких 101,3 млн грн — від управління активами, а 89,7 млн грн — інші доходи, в тому числі від реалізації активів, що перебували в управлінні. При цьому видатки з бюджету для забезпечення діяльності органу влади склали 171,7 млн грн. Таким чином, роблять висновок чиновники, економічний ефект від діяльності АРМА вперше перевищив розмір витрат держави на його утримання. У керівництві це пояснюють застосуванням нових підходів до стратегії управління арештованими активами, що дало позитивну динаміку сплачених доходів управителями до державного бюджету.

Але якраз саме в цій частині криються чи не основні претензії. Наведемо лише один факт: сума офіційно зафіксованих збитків від діяльності Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ (підприємства були арештовані та передані АРМА управителям) у тому самому рекордному 2023 році склала 174,6 млн грн. Цифра повністю співставна із декларованими надходженнями й повністю нівелює тезу про самоокупність. Але подібні витрати чомусь не потрапляють до звітів. І скільки такої незручної інформації — можна лише здогадуватися.

Утаємничений кримінал

6 серпня Рахункова палата повідомила про початок перевірки відповідності використання коштів державного бюджету та управління активами АРМА у період з 2022 року по І півріччя 2024-го. Датою засідання палати за результатами аудиту заплановано 17.12.2024 року, а звіт про результати має бути розміщений на сайті Рахункової палати. Також Рахункова палата має проінформувати Верховну Раду про результати здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю.

Щойно свій плановий фінансовий аудит АРМА закінчила Державна аудиторська служба. 11 липня було складено звіт, зміст якого найближчим часом ми навряд побачимо. Бо він уже в матеріалах досудового розслідування, розголошувати які недопустимо. Про це повідомляла сама Держаудитслужба. Разом із тим, точно відомо, що інформацію долучили до кримінального провадження №*01860, яке розслідується слідчим відділом Печерського управління поліції м. Києва за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.388 («Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації») Кримінального кодексу. Також матеріали перевірки були направлені до Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України.

Також сьогодні відомо про кілька інших кримінальних проваджень. Так, у березні цього року Державне бюро розслідувань було вимушене (на виконання ухвали суду) внести до ЄРДР відомості про факти службової недбалості (ст.367 КК), що завдало тяжких наслідків інтересам держави. Розпочате кримінальне провадження №*000237 пов’язане із невиконанням та неналежним виконанням посадовими особами АРМА обов’язків під час управління арештованими активами.

Якщо це провадження не закриють, то можливо перекваліфікують на ст.388 КК, як це було у випадку з іншим провадженням — №*00929. Воно з’явилося у червні минулого року і первинно розслідувалося детективами Національного антикорупційного бюро України за ознаками зловживання владою або службовим становищем (ст.364 КК). Але після зміни статті було передано для подальшого розслідування до слідчого управління Шевченківського управління поліції м. Києва.

За інформацією Шевченківської окружної прокуратури Києва лише у провадженні управління поліції цього району перебуває 10 кримінальних проваджень за фактами можливих протиправних дій керівництва та співробітників АРМА.

Офіційної інформації про ці та інші наявні провадження, де фігурують посадовці АРМА, небагато. У сукупності з перманентними скандалами навколо керівників (пригадаємо справу про підробку судового рішення та заволодіння через підставних осіб $398 тис.), це б’є по авторитету нашого «ключового елементу антикорупційної архітектури» як інституції в цілому.

Але робота «з-під палки» (коли розслідувати злочини правоохоронців змушують через суд), а також намагання скинути за можливості свою роботу комусь подалі у райвідділ, — усе це, на жаль, є ознаками небажання працювати в напрямі притягнення винних посадових осіб до відповідальності та гарантією відсутності якихось результатів у майбутньому.

Статистика незаконних дій

Що стосується самої ст.388 КК, яка встановлює відповідальність за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, то показники її застосування можна відстежити зі звітів про зареєстровані кримінальні правопорушення та результати їх досудового розслідування, які ведуться Офісом Генерального прокурора після ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу.

З них можна побачити, що після утворення АРМА кількість зареєстрованих кримінальних проваджень поступово знижувалася. Так, якщо у 2016 році до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено 873 проваджень, то в 2023 їх було майже у п’ять разів менше - лише 177.

Також зменшувалися цифри оголошених підозр (з 49-ти у 2016 році до 11-ти — у 2023-му) та переданих до суду обвинувальних актів (34 та 6 відповідно). Атиповий сплеск лише мав місце у 2021 році.

Втім кількість закритих кримінальних проваджень завжди в рази перевищувала кількість завершених розслідуванням справ. В середньому на одну справу, передану до суду з обвинувальним актом, зазвичай приходилося близько десяти проваджень, де правоохоронці не побачили злочину. Суттєвий сплеск якості був згаданому вже 2021 році, а провал припав на перший рік повномасштабного вторгнення.

Традиційно високою залишається і кількість кримінальних правопорушень, у яких на кінець звітного періоду рішення не було прийнято (про закінчення або зупинення).

Такі цифри в цілому підтверджують, що переважна більшість ініційованих кримінальних проваджень, пов’язаних із незаконними діями щодо арештованого майна, потрапляє у смітник або лежить у довгому ящику. Але ж, як усім відомо, відсутність діючого на практиці механізму притягнення порушників закону до відповідальності породжує вседозволеність.

Зручна позиція

Повністю заплющувати очі на існуючі проблеми своєї діяльності в АРМА звісно не можуть. Треба якось реагувати на закиди та пояснювати причини поганого стану.

За традиціями українського врядування, добре робити справу чиновникам найвищого рівня завжди перешкоджають дві основні біди: попередники та недосконале законодавство. При цьому якщо кивати на екс-керівництво можна лише якийсь обмежений час, то скаржитися на чинні нормативно-правові акти, обговорювати проблематику регулювання на круглих столах і конференціях, обґрунтовувати необхідність унесення змін, писати тексти та погоджувати законопроекти, а також звітувати про нормотворчу діяльність, — усе це можна робити до нескінченності!

І законодавство у сфері розшуку та менеджменту активів безумовно також потребує вдосконалення.

Так, лише протягом 2024 року у Верховній Раді було зареєстровано 8 законопроектів про внесення змін до закону про АРМА. Вони покликані встановити чіткий і прозорий механізм відбору управителів активами, вдосконалити управління грошовими коштами в іноземній валюті, переглянути підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Нацагентства, підвищити ефективність управління активами, визначити особливості передачі в управління культурних цінностей, посилити контрольні повноваження громадської ради.

Щоправда, підтримку знайшли в основному «точкові» зміни, запропоновані нардепами: про валюту (закон на базі проекту №10397 підписаний Президентом) та культурні цінності (проект №11280-1 підготовлений до другого читання).

Наразі більше схоже на те, що розмовами про реформування законодавства прикривають незручні питання про справжні проблеми сфери діяльності Агентства, які призводять все нових публічних скандалів.

Питання в тому чи готовий парламент до реформування АРМА.

Закон і Бізнес