«Трискладовий тест» при запиті інформації, що містить адвокатську таємницю

Відповідно до закону, кожен має право на доступ до публічної інформації. Водночас, доступ до конфіденційної, таємної та службової інформації за сукупності певних умов (їх усього три) може бути обмежений.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НААУ.

Представники Офісу Уповноваженого ВР з прав людини провели для секретаріату Національної асоціації адвокатів України та кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури тренінг на тему «Застосування трискладового тесту у діяльності органів адвокатського самоврядування під час доступу до публічної інформації».

Заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій підкреслив важливість дотримання гарантій права на доступ до публічної інформації та звернув особливу увагу на специфіку, пов’язану з адвокатською діяльністю. «Коли ми говоримо про доступ до інформації і про те, яка саме інформація повинна бути надана або оприлюднена, важливо враховувати так званий трискладовий тест, – зауважив він. – Ми пам’ятаємо, що часто володіємо інформацією, яка містить адвокатську таємницю. Такі дані можуть бути приховані при оприлюдненні документів, щоб уникнути можливості розкриття їхньої суті».

Відповідно до ст. 22 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правничої допомоги) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності. Особи, винні в доступі сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошенні, несуть відповідальність згідно із законом.

Спікер тренінгу - працівник Департаменту моніторингу додержання інформаційних прав Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Олександр Юрченко нагадав, що ст.6 закону «Про доступ до публічної інформації» визначає три види інформації, яка може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом: конфіденційна, таємна і службова інформація.

За його словами, таємна інформація стосується не тільки державної таємниці. Існує доволі широкий перелік (близько тридцяти видів) інших таємниць, пов'язаних, зокрема, зі здійсненням особами їхньої професійної діяльності. Сюди ж відноситься в тому числі адвокатська таємниця.

Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дає визначення адвокатській таємниці, але не регулює питання доступу до публічної інформації і порядку обмеження. Тому, на думку О.Юрченка, коли запитується інформація, яка може становити адвокатську таємницю, обов'язково слід застосовувати трискладовий тест.

Його зміст закріплений у ч. 2 ст. 6 закону «Про доступ до публічної інформації». Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

- виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

- розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

- шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Також представник Офісу Омбудсмана звернув увагу на те, що зі змісту адвокатської таємниці випливає, що до неї відноситься інформація або документи, отримані від третіх осіб і які містять відомості про них. А такі відомості можуть поширюватися з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних.

«Тут йдеться вже не про таємну інформацію, а саме про конфіденційну, про персональні дані. Якщо ми відкриємо закон «Про захист персональних даних», зокрема статтю 16, то там зазначено, що порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається законом «Про доступ до публічної інформації». Тобто із закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у нас іде посилання на закон «Про захист персональних даних», а звідти в свою чергу йде посилання на закон «Про доступ до публічної інформації». Тобто, якщо запитуються персональні дані третіх осіб, які у вас є у розпорядженні, які можна віднести до адвокатської таємниці, то тут обмеження здійснюватиметься на підставі трискладового тесту, за «посередництвом» закону «Про захист персональних даних», - зазначив О.Юрченко.

Практичні аспекти застосування трискладового тесту він радить звіряти із постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 29.09.2016 №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації».

Закон і Бізнес