Направлення засудженим позовної заяви безпосередньо до суду, а не через адміністрацію установи виконання покарань відповідає встановленому законом порядку подання позову.
Такий висновок зробив Касаційний цивільний суд, скасувавши попередні рішення у справі у №553/2079/23, інформує «Закон і Бізнес».
Засуджений, який відбував покарання у виправній колонії, направив поштою до суду позов про спростування недостовірної інформації щодо неправдивого звинувачення, захисту честі, гідності та відшкодування моральної шкоди.
Суд першої інстанції, ухвалу якого залишив без змін апеляційний суд, повернув позов, оскільки він надійшов від імені позивача, який відбуває покарання, а не через адміністрацію установи виконання покарання, та не від його захисника, що має повноваження на подання зазначеної позовної заяви. Суд на підставі п.1 ч.4 ст.185 ЦПК про повернення позовної заяви як непідписаної або підписаної особою, яка не має права її підписувати.
Своє чергою, КЦС зазначив, що позивач засобами поштового зв’язку направив до суду позовну заяву, яку підписав сам. Це спростовує висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підтверджень повноважень представника (захисника засудженого), який має право на подання позовної заяви до суду. Оскільки позов подано особисто позивачем, необхідності в додаванні довіреності чи іншого документа, що підтверджує повноваження представника позивача, немає.
Водночас, відповідно до ч.4 ст.107 КВК засудженим забороняється надсилати та отримувати кореспонденцію всупереч порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.
Згідно з п. 4 Інструкції з організації перегляду кореспонденції (листування) осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженої наказом Мін’юсту від 2.07.2013 №1304/5, відповідно до ст.7 закону «Про попереднє ув’язнення» і стст.8, 113 КВК скарги, заяви, клопотання і листи (кореспонденція) осіб, узятих під варту, та засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівня безпеки, підлягають перегляду, за винятком випадків, передбачених абз.3 цього пункту.
Відповідно до абз.3 п.4 Інструкції та ч.4 ст.113 КВК кореспонденція, яку засуджені чи особи, взяті під варту, адресують, зокрема, до суду, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені та особи, взяті під варту, одержують від зазначених у відповідній нормі органів та осіб, перегляду не підлягає.
Отже, суди віднесені до переліку органів, яким кореспонденція від засуджених надсилається без перегляду адміністрацією виправної колонії.
З огляду на це, КЦС дійшов висновку, що позивач дотримався встановленого законом порядку пред’явлення позову до суду.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!