ВРП не в праві давати оцінку обґрунтованості клопотань слідчого — ВП ВС

Оцінка обґрунтованості процесуальних звернень належить до виключної компетенції суду. Такі висновки виходять за межі повноважень дисциплінарного органу, оскільки є власною оцінкою ВРП процесуального клопотання слідчого.

На це звернула увагу Велика палата Верховного Суду у справі №990SCGC/2/24, скасовуючи рішення ВРП від 14.12.2023 №1321/0/15-23 в частині притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області оскаржував рішення ВРП, яким залишено в силі рішення третьюї дисциплінарної палати ВРП про накладання на нього стягнення у виді подання про звільнення з посади.

Як зазначено у постанові ВП ВС, за висновком ВРП та її дисциплінарного органу, суддя не врахував, що клопотання слідчого про арешт рахунку ФОП не містить належного обґрунтування необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт, а в ухвалі не зазначено, за результатами дослідження яких саме документів або інших матеріалів суддя дійшов такого висновку, не наведено належного обґрунтування правових підстав необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

На думку ВП ВС, такі висновки мають значення для цілей дисциплінарного провадження щодо судді та не можуть тлумачитись як висновки щодо законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді в межах судового розгляду справи у кримінальному провадженні.

Також у ВП зауважили, що суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за п.3 ч.1 ст.106 закону «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІІ лише за вчинення «етичного проступку», зокрема, під час виконання функцій судді зі здійснення правосуддя. У такому разі діяння судді повинні оцінюватися виключно через призму моральних та етичних принципів і якостей особи судді, який від імені України уповноважений владою здійснювати правосуддя, та не повинні пов`язуватися із застосуванням суддею норм матеріального та процесуального права під час ухвалення судових рішень.

Водночас, стверджуючи про дисциплінарний проступок за п.3 ч.1 ст.106 закону №1402-VІІІ, за оцінкою ВП, ВРП та її дисциплінарна палата не конкретизували, яким чином порушення чи неправильне застосування норм процесуального права, допущені суддею при постановлених ним як слідчим суддею ухвал, порушує етичні стандарти поведінки судді.

Тож відсутність належного обґрунтування рішення ВРП зумовило його скасування на підставі п.4 ч.1 ст.52 закону №1798-VIII.

Закон і Бізнес