Незібраний врожай, право на ім’я у творі та відсторонення від роботи — огляд КЦС

Використання орендарем ділянки після завершення договору оренди для зберігання готової продукції з підстав відсутності попиту на неї не може вважатися таким, що відповідає принципам справедливості, добросовісності, розумності.

На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, залишаючи без змін попередні рішення у справі №175/2781/21, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі ТОВ «Рулонні Газони України» звернулося із позовом про відшкодування майнової шкоди. Позивач зазначав, що він засіяв газонну траву (рулонний газон) на ділянці орендодавця та здійснював польові роботи щодо її вирощування, що свідчить про продовження терміну оренди згідно з умовами договору оренди, якими передбачено, що при закінченні строку дії договору до закінчення польових робіт термін оренди продовжується до повного завершення польових робіт.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено. Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині правового обґрунтування, керувався тим, що рішенням суду в іншій справі встановлено, що термін дії договору оренди землі закінчився, а сам договір є припиненим.

Із цим погодився й КЦС, зазначивши, що використання орендарем земельної ділянки після закінчення дії договору (для зберігання готової продукції) за наявності належного повідомлення орендодавцем (власником землі) про відсутність наміру продовжувати договір оренди на новий строк свідчить про недобросовісність дій орендаря як сторони договору оренди та безпідставне користування земельною ділянкою, що виключає покладення відповідальності на орендодавця за спричинену орендарю шкоду у вигляді недоотриманих доходів у зв’язку з неможливістю збору врожаю.

Крім цієї справи, в огляд практики КЦС за травень 2024 року включено низку інших. Так, у спорах щодо захисту особистих немайнових прав зазначено, що використання імені фізичної особи без її дозволу в творі, який висвітлює не лише об’єктивні події, а й включає в себе домисел авторів, є неправомірним та може свідчити про порушення особистого немайнового права такої особи на використання власного імені. У такому випадку фізична особа має право вимагати зупинення порушення її прав і відшкодування моральної шкоди.

У спорах, що виникають із виконання/ невиконання договірних/ недоговірних зобов’язань, вказано, що за обставин наявності беззаперечних доказів підробки підпису позичальника в договорі позики та в документах, поданих до третейського суду та апеляційного суду, щодо визнання боргу померлим позичальником, а також обізнаності його за життя про розгляд третейським судом справи щодо стягнення з нього заборгованості за вказаним договором, після смерті позичальника права його правонаступника можуть бути захищені шляхом визнання відсутніми зобов’язань за таким договором.

У спорах, що виникають із трудових правовідносин, констатовано: якщо працівник не є особою, яка підозрюється або обвинувачується у скоєнні злочину, а також відсутнє рішення про його відсторонення від посади, прийняте слідчим суддею під час досудового розслідування чи судом під час судового провадження, то наказ роботодавця про відсторонення такого працівника від роботи є незаконним.

Щодо застосування норм процесуального права вказано, що у разі звернення прокурора, який діє в інтересах держави в особі відповідних органів державної влади, з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення за відсутності доказів направлення місцевим судом повісток на адресу одного з таких органів та незалучення до участі у справі другого органу, немає підстав для застосування апеляційним судом річного присічного строку, оскільки зазначені обставини становлять виключний випадок, передбачений п.1 ч.2 ст.358 ЦПК.

Закон і Бізнес