Суддя не повинен керуватися роз’ясненнями НАЗК заради покарання корупціонерів — рішення ДДП ВРП

Лист НАЗК не є тим документом, який може формувати судову практику, а суддя не повинен повертати на дооформлення протоколи про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією.

Зокрема, з огляду на це друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відмовила в притягненні до дисциплінарної відповідальності Яни Замкової з Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, інформує «Закон і Бізнес».

На неї скаржилася Дніпропетровська обласна прокуратура, бо суддя спочатку призначила до розгляду 12 справ про адміністративні правопорушення, зазначені у ч.1 ст.172⁶ КпАП, а потім всі закрила у зв’язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень (несвоєчасне подання декларацій).

У скарзі на суддю прокуратура дорікає, що суддя не повернула ці протоколи на дооформлення, натомість зазначила, що вони складені неуповноваженою особою, що і стало підставою для закриття проваджень. У прокуратурі стверджують, що суддя не врахувала роз’яснень, наведених у постанові Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14 та постанову пленуму ВСС «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17.10.2014 №11.

Як зазначила Я.Замкова, постанова ВСС №11 дійсно вказує, що не забороняється повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст.256 цього кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення. Проте, на її думку, це є правом, а не обов’язком суду.

Суддя вказала, що посадові особи Нацполіції мали право на складання таких протоколів за чч.1, 2 ст.172⁶ КпАП у разі отримання відповідного повідомлення від НАЗК. І ця позиція цілком відповідала позиції Верховного Суду про те, що єдиним уповноваженим органом, який може встановлювати факт неподання або несвоєчасного подання декларації, є НАЗК. Отже, лише висновок агентства про встановлення такого факту є підставою для притягнення особи до юридичної відповідальності.

Проте у згаданих у скарзі справах така інформація відсутня. Й прокурор під час слухання справ не надав таких повідомлень від НАЗК як підстави для складання протоколів.

До речі, представник прокуратури підтвердив, що такої позиції дотримуються й інші судді області, й на них також складалися дисциплінарні скарги. За його словами, тільки з 2021 року суди не вимагають наявності попередніх висновків НАЗК після роз’яснень агентства.

Утім, як уточнив член ДДП ВРП, лист НАЗК не є тим документом, який має формувати судову практику, з чим погодився і представник прокуратури.

Врешті-решт, члени палати дійшли висновку, що прокуратура у скарзі фактично висловлює незгоду з рішеннями судді та його обґгрунтуванням, що не може бути достатньою підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Прикметно, що за таке рішення проголосували 3 члени ДП, проти — секретар Роман Маселко. Він же запропонував надати прокуратурі дозвіл на оскарження цього рішення. Проте колеги не підтримали таку пропозицію.

Закон і Бізнес