Подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов’язані з розглядом справи по суті спору.
На це звернула увагу об’єднана палата Касаційного господарського суду, скасовуючи додаткову ухвалу апеляційного суду в справі №910/9714/22 та постановляючи нове рішення, інформує «Закон і Бізнес».
ОП КГС нагадала, що обов’язку суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу передує подання стороною відповідної заяви. Докази на підтвердження розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу можуть бути подані в такому порядку:
1) до закінчення судових дебатів у справі;
2) або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила заяву.
З огляду на наведені положення ГПК, ОП дійшла висновку, що сторона спору має обов’язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов’язок чітко визначено у стст.124, 126, 221 ГПК.
Водночас, процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі або на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк — до закінчення судових дебатів.
У силу приписів законодавства, ОП КГС зазначила, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.
Ураховуючи наведене, палата погодилася із висновками, викладеними у постанові ВС від 31.08.2022 у справі №914/1564/20 та низці додаткових постанов, про те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв’язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Тож ОП КГС відступила від висновку, викладеного у постанові від 21.10.2022 у справі №910/13595/20, наголосивши, що заява про стягнення/ розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв’язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!