Оскільки зменшення або звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов’язком суду навіть за наявності однієї з умов для цього, це порушує право громадян на доступ до суду.
З таким твердженням автора конституційної скарги почав розбиратися другий сенат Конституційного Суду, інформує «Закон і Бізнес».
Як зазначив суддя-доповідач Олег Первомайський, заявник звернувся до КС із клопотанням перевірити на відповідність Конституції пп.7 п.1 ч.2 ст.4, ч.1 ст.8 закону «Про судовий збір» від 8.07.2011 №3674-VI.
Відповідно до пп.7 п.1 ч.2 ст.4 закону ставка судового збору за подання касаційної скарги встановлюється у розмірі 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Водночас, згідно з ч.1 ст.8 закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за наявності умов, визначених у цій статті.
Суддя-доповідач повідомив, що автор конституційної скарги мав судовий спір стосовно стягнення заборгованості за договором позики, де він був відповідачем, та подав зустрічний позов щодо визнання договору позики недійсним. На стадії касаційного оскарження його представник подав клопотання про звільнення від сплати судового збору. Однак ухвалою Верховного Суду, що є остаточним судовим рішенням, йому було відмовлено в задоволенні цього клопотання.
Заявник вважає, що внаслідок застосування в його справі приписів ч.1 ст.8 закону було порушено його право на судовий захист, гарантоване чч.1, 2 ст.55 Конституції, за ознакою незадовільного майнового стану — через фінансову неспроможність сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі, визначеному судом на підставі пп.7 п.1 ч.2 ст.4 закону.
Також автор скарги стверджує, що «конструкція ч.1 ст.8 закону № 3674-VI, за якою «суд, враховуючи майновий стан сторони, може», визначає, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст.5, або у справах із предметом спору, не охопленим ст.5, є правом, а не обов’язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення».
О.Первомайський поінформував, що під час підготовки справи до розгляду були направлені запити до органів державної влади, наукових установ із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.

Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!